• Привид комунізму знову ходить

  • Понеділок, 17 березня 2014 року

«По Європі ходить привид комунізму…» — свого часу ця фраза була не просто крилатою. Промовивши її, засновник цих слів, мабуть, навіч бачив його. Мається на увазі, що він бачив страждання людей і потребу змін, і можливо, ним керувало щире бажання зробити щось гарне та суттєве. Та, нажаль, як говориться «добрими справами вимощена дорога в пекло», мабуть «привид» прийшов саме звідти.

Проблукавши майже 150 років, він закінчив свою ходу по Європі у 1991 році. Розпад Радянського Союзу ознаменував перемогу демократії та віру в нове, світле майбутнє. Та чи так сталося? Що змінилося з падінням режиму? Чи повернулася довгоочікувана свобода? Ні! Змінилася лише зовнішність. Привид надів маску, і тільки. Керівники залишилися ті самі, з колишніми поняттями та переконаннями. Їхнє мислення не змінилося. Вони лише пристосувалися до нових умов.

Жага влади та наживи не вщухла в їхніх серцях. Також не змогла змінити своїх поглядів і більшість звичайних громадян. Поглядів на головне — на те, як може бути влаштований світ. Що квартиру можна купити, а не «отримати», що товар можна придбати, а не дістати, і віру в те, що нам хтось щось винен. До речі питання віри краще взагалі не піднімати. Привид залишився жити в серцях. І незліченні пам’ятники «вождю» є матеріальним підтвердженням цього.

Якщо з цієї точки зору розглядати ситуацію в Україні, все стає доволі зрозуміло. На землі ніщо не вічне, і ось цей злісний дух почав остаточно розсіюватися. І так склалося, що гинути він почав саме в нашій країні.

Молоде покоління незалежних людей, що не мали такого сильного зомбування культом, побажали нового життя: ясних поглядів, тверезих рішень, логічних дій і, нарешті, свободи мислення. І хоч «привид» чинив опір з усією притаманною йому злістю і жорстокістю, та все одно програв. Нажаль, як виявилося, лише бій. «Війна» була попереду. Привид втратив руку, та голова вціліла і забажала помсти. Наша завжди дружня «сестра» проявила себе в іншій ролі. І її не можна звинувачувати за те, що після сходу змін, на небі не зійшло сонце нового життя, а повернулося правління минулого режиму.

Беззастережне панування «вождя», вихованого організацією-опорою партії, який, до речі, так і не розлучився з членством в КПСС, котра була заборонена в 1991 році. Дуже тонко збудувавши своє сходження на вершину влади, він не поступився «великим вождям» наших просторів ХХ століття. Саме цей режим, не бажаючи втрачати позиції, вкотре проявив себе в повній мірі.

Сподіваючись, як завжди на грубу силу, хитрість та обман, він почав діяти. Ще один доволі цікавий момент, гімн Росії є копією гімну СРСР, і сприяв цьому ніхто інший, як нинішній голова РФ. Яким же буде результат цієї ходи визволення сердець невідомо, залишається сподіватися, що «привиду» не вдасться вкотре змінити вигляд, і він повернеться туди, звідки і прийшов.

Олександр Бондар


Читайте також:

Привиди комунізму та Україна

Ціна братерської любові: чого так і не зрозумів Путін

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...