ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

В чому зворотний бік китайської політики «одна сім'я — одна дитина»

Велика Епоха
Жінка з дитиною гуляє парком Пекіна. Китайська влада у сфері планування сім’ї останнім часом скасувала компенсацію батькам, що втратили своїх єдиних дітей
Жінка з дитиною гуляє парком Пекіна. Китайська влада у сфері планування сім’ї останнім часом скасувала компенсацію батькам, що втратили своїх єдиних дітей

Жінка з дитиною гуляє парком Пекіна. Китайська влада у сфері планування сім’ї останнім часом скасувала компенсацію батькам, що втратили своїх єдиних дітей. Фото: Ван Чжао/AFP/Getty Images

60-річна Го Мінь грає зі своїми 4-річними дітьми-близнюками. У 2005 році Го втратила свою єдину дочку й у 2011 році народила близнюків — хлопчика і дівчинку — за допомогою методики пересадки зародків
60-річна Го Мінь грає зі своїми 4-річними дітьми-близнюками. У 2005 році Го втратила свою єдину дочку й у 2011 році народила близнюків — хлопчика і дівчинку — за допомогою методики пересадки зародків

60-річна Го Мінь грає зі своїми 4-річними дітьми-близнюками. У 2005 році Го втратила свою єдину дочку й у 2011 році народила близнюків — хлопчика і дівчинку — за допомогою методики пересадки зародків. Скріншот: Southern Weekly

У Китаї є старий вислів «виростити дитину, аби захистити себе на старості». Але все більше число сімей у Китаї, які втратили свою єдину дитину, на схилі своїх років зараз стикаються із фінансовими труднощами і незадоволені проваджуваною Китаєм давньою політикою, яка найчастіше позбавляє їх можливості мати більше однієї дитини.

Зараз 2431 із таких нещасних батьків отримали відповідь на прохання, зроблене два роки тому, в якому вони вимагали компенсацію за втрату єдиної дитини, і ця відповідь — «ні».

Національна комісія охорони здоров’я та планування сім’ї сказала цим батькам про те, що такого закону про компенсацію не існує. Відповідь прийшла 21 квітня, після того як 240 представників із групи подавачів заяв вчетверте поїхали до Пекіна, повідомляє Legal Evening News.

Ці батьки та багато інших засмучені цією політикою, яку вони вважають несправедливою, — за її недотримання стягуються великі штрафи, але за наслідки, які можуть виникнути за дотримання цього закону, ніхто не платить.

«Як громадяни ми виконали зобов’язання політики однієї дитини, але ми сподіваємося, що держава створить певний захист від ризику, якого ми зазнаємо», — написали батьки, що залишилися без дітей, у своєму проханні до уряду.

«Хто мене поховає?»


Політика однієї дитини була запущена в Китаї у 1980 році як один із методів контролю чисельності населення, що базувався на сумнівних наукових теоріях. Цій політиці зобов’язаний слідувати кожний, хоча є і виключення, наприклад, для селянських родин, де залежать від фізичної праці: їм дозволено мати другу дитину, якщо перша дитина — дівчинка чи інвалід.

Однак відтоді як почала діяти ця політика, число сімей, які втратили єдину дитину, збільшилася. Розрахунки від Щорічника статистики охорони здоров’я Китаю за 2010 р. показують, що у Китаї налічується понад мільйон сімей, які втратили єдину дитину; за грубими підрахунками, щороку помирає понад 76 тисяч дітей у сім’ях, у яких був лиш один син чи одна дочка, повідомляє державне ЗМІ Beijing News.

Батькам, які нині беруть участь у суперечці з режимом, в основному більше 50 років, і діти більшості з них несподівано померли у підлітковому віці або у двадцять з чимось років. Ці батьки страждають не лише від болю втрати, а й від багатьох років самотності та відсутності грошової підтримки.

«Я не знаю, хто буде про мене дбати, коли я захворію, і хто буде ховати мене, коли помру», — сказала одна з лідерів групи батьків, подавачів прохання. В інтерв’ю Legal Evening News вона назвала себе «мама Ді».

Жалюгідна компенсація


Батьки відзначають, що тоді як штрафи за порушення політики однієї дитини дуже високі, компенсації за її наслідки немає.

Влада стягує із порушників політики те, що вони називають «зборами на обслуговування суспільства». Вони стягуються цілорічно, але суму зібраних грошей публічно чиновники не називають, так само як і не повідомляють про те, на що ці гроші потім витрачаються. Тим не менш, один з адвокатів спробував отримати доступ до деяких даних, і був вражений тим, що йому вдалося з’ясувати.

Пан У Юшуй у липні минулого року зробив запит про надання офіційних записів кожної із 31 провінції Китаю; 24 провінції подали дані до січня цього року, повідомляє державне видання Beijing News.

Дані показали, що у 2012 році загалом із громадян, які порушили політику однієї дитини, стягнули 20 млрд юанів ($3,2 млрд). Решта сім провінцій не змогли відповісти, у тому числі такі провінції, як Аньхой, населення якої складає понад 60 мільйонів.

Але компенсацію навряд чи можна порівняти із цифрами штрафів.

У 2008 році уряд почав виплачувати як допомогу по 135 юанів ($21,6) на людину на місяць сім’ям, що втратили єдину дитину. Після низки апеляцій і прохань із січня поточного року виплату допомоги злегка підвищили — до 340 юанів ($54) для городян і 170 юанів ($27) для мешканців сіл.

Однак батьки хочуть, аби сума компенсації відповідала штрафу. «Є закон для взяття плати за порушення політики однієї дитини, тому мають бути і закони, що забезпечують компенсацію тим, хто дотримується цієї політики. Мають бути одночасно й обов’язки, й захист прав», — говорилось у проханні.

Близнюки 60-річної жінки вчаться ходити


Скорбота й самотність — це ті причини, які найбільше приносять страждань батькам, що втратили своїх єдиних дітей. Але 60-річна Го Мінь вирішила змінити це незвичайним чином: тепер вона мати 4-річних близнюків, повідомляють китайські ЗМІ.

Не витримавши горя від втрати своєї єдиної дочки, що загинула в автокатастрофі у 2005 році, Го вирішила спробувати пересадку ембріонів, й у 2011 році, коли їй було 56 років, народила близнюків — хлопчика і дівчинку.

Але це також збільшило фінансовий тягар жінки, і її пенсії 1800 юанів ($288) на місяць далеко не достатньо для того, щоб ростити дітей у Пекіні. Го тепер метається по роботах на неповний робочий день, де їй платять по 300—400 юанів на місяць.

Порушені обіцянки


Протягом багатьох років жорстка пропаганда просувала політику однієї дитини, але обіцянки, які давав режим, багато років так і залишалися обіцянками.

Газетний заголовок у 1985 році був такий: «Май тільки одну дитину, й уряд дбатиме про тебе, коли ти постарієш». У 2005 році одне слово було додано: уряд «допомагатиме» дбати про тебе, коли ти постарієш. У 2012 році це перетворилося у «відклади свій вихід на пенсію, і подбай про себе». У 2013 році це набуло форми: «заклади свій будинок, аби подбати про себе, коли постарієш».

Фото-меми цих контрастних гасел облетіли весь Інтернет.



Читайте також:
У рамках політики однієї дитини в Китаї незаконно присвоїли $260 млн
Китайці розшукують своїх дітей, яких насильно відібрали
Демографічна політика Китаю: 30 років насильницьких абортів