• Розвінчування міфів про Китай: міф №1

  • Міф номер один: Китай повним ходом прямує до того, щоб економічно перевершити США
  • Четвер, 31 липня 2014 року
Китайські робітники чистять декоративну стіну будівлі в Пекіні 16 квітня

Китайські робітники чистять декоративну стіну будівлі в Пекіні 16 квітня. Фото: Ван Чжао/AFP/Getty Images

Реальність: Китай далекий від того, аби перегнати США і міг би зробити це тільки завдяки невдачам Америки.

Оприлюднені 15 липня дані по ВВП Китаю перевищили очікування — зростання у другому кварталі 2014 року сягає 7,5% в річному численні. Економісти очікували 7,4%. Більшість людей вважають, що якщо це зростання триватиме, Китай обжене США у званні найпотужнішої економіки у світі. Дін Чен і Дерек Сіссорс з Heritage Foundation кажуть: «Не поспішайте».

Цей головний міф породив й інші міфи. Менш ніж за одне покоління світова економіка очікує нового лідера. Китай нібито стане [економічно] більшим, ніж США, і, таким чином, вперше за понад 100 років очолить світову економіку. Цей прогноз ґрунтується лише на нинішніх показниках зростання ВВП Китаю та США.

Це помилково із багатьох причин. По-перше, ВВП далеко не такий важливий, як прийнято вважати. Він не є показником економічного добробуту, це оманлива міра річного внутрішнього виробництва. ВВП не враховує імпорт, незалежно від того, наскільки він важливий, але враховує державні позики як незмінно позитивні, оскільки в розрахунок береться лише поточний рік. Оскільки це всього лише засіб обліку, зміни не впливають ні на що — ні на працевлаштування, ні на інфляцію тощо.

Один рік виробництва — це не «економіка». Більш високим поняттям «економіки» є запас національного багатства — всі активи, які ми накопичили за довгий час. Запас американського приватного капіталу у 2012 році становив близько 70 трильйонів доларів. Якщо використовувати ті ж методи, які використовувалися для визначення багатства США, то запас багатства Китаю становить $20 трлн — $25 трлн, хоча через державну власність активів та контроль цін це є дуже грубою оцінкою. Абсолютна величина прірви між США та Китаєм може сягати $50 трлн. Аби її подолати, знадобляться десятиліття.

Або ж цього не відбудеться взагалі ніколи. Інша частина того, що Китай обходить США, — екстраполяція. Економічні показники Китаю із 1945 по 1978 рр. дуже мало означали по відношенню до його економічних показників із 1979 по 2012 рр. А показники 1979—2012 рр., імовірно, дуже мало означатимуть по відношенню до показників 2013—2046 рр.

Однією з очевидних причин цього є демографія. Коли в 1978 році почалася ринкова реформа, Китай був молодою країною, в якому обсяг робочої сили зростав. Тоді один одного посилювали два фактори: ринок надавав можливості для всіх, а кількість робочих стимулювала збільшення показника економічного зростання. Зараз Китай є економікою середнього віку і швидко прямує до того, щоб стати старою. Як очікується, із 2010 по 2030 рр. кількість людей у віці 60 років і вище подвоїться і перевищить 350 млн. За таких умов стануть менш успішними навіть найбільш блискучі методи дій.

Те ж саме є справедливим і для матеріальних ресурсів. Безжальні потреби міського розвитку та важкої промисловості знищили орні землі, забруднили воду і перевантажили місцеві поставки енергії і металів. Хоч і доступний імпорт, але власний запас ресурсів Китаю був вичерпаний, і особливо гострою є нестача води. Все це кидає тінь на сталий розвиток країни.

Іншими джерелами економічного зростання є капітал і новаторські розробки. Китай повідомляє, що його інвестиційні витрати на $1,5 трлн вище, ніж обсяг інвестицій, які дійсно роблять внесок у річний ВВП. Частково це відбувається через різницю у звітності, але щорічно марнуються сотні мільярдів доларів. Пекін дозволяє в цілому ряді секторів лідирувати державним підприємствам. Це залишає мало спонукальних причин для впровадження інновацій, як самими державними підприємствами, так і невеликими приватними фірмами, які могли б кинути їм виклик.

Америка зараз багатша, скоро стане [економічно] молодшою, має більше ресурсів й активніше впроваджує інновації. Китай не зможе ліквідувати розрив у багатстві [між Китаєм і США], хіба що США нерозважливо розбазарить свої переваги шляхом безвідповідальної податково-бюджетної, валютної і регуляторної політики.

Це частина 1 із серії статей, що складається із трьох частин. Найперше вона була опублікована на heritage.org.

Дерек Сіссорс, Прагаті та Дін Чен


Читайте також:

Річка в Китаї за ніч набула червоного кольору

Інвестори в Китаї шоковані обвалом цін на нерухомість

В Китаї спад на ринку нерухомості

Китайська економіка перебуває на роздоріжжі

ВВП Китаю завищений — експерти

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...