• Історія Китаю (20): Чжуанцзи — великий учитель Дао, порівнянний із Лаоцзи

  • Понеділок, 2 червня 2014 року

Чжуанцзи жив у 369—286 рр. до н.е. Він ніколи у житті не займав в уряді високих посад, а лише недовгий час був дрібним чиновником у своєму рідному містечку. Одного разу глава одного з царств запросив його зайняти посаду першого міністра, але він відхилив цю пропозицію. Він сказав: «У царстві Чу була священна черепаха, що померла 3000 років тому. Правитель загорнув її у тонкий шовк, поклав у скриньку, а скриньку поставив у своєму храмі предків. Чого би захотіла ця черепаха: бути мертвою, аби її кісткам поклонялися, чи бути живою, навіть якщо їй довелось би волочити по бруду свій хвіст?».

Чжуанцзы — крупнейший учитель даосизма наряду с Лаоцзы

Чжуанцзи — видатний учитель даосизму, порівнянний за значимістю із Лаоцзи. Ілюстрація: СМ Ян/Велика Епоха

Багато хто вважав Чжуанцзи диваком. Жив він дуже бідно, але завжди залишався життєрадісним. Він віддалився від людей, що купалися в розкоші, і не відчував незручності від одягу в латках, порожньої чаші для рису чи навіть від того, що іноді доводилося жити на милостиню. Він виступав за просвітління шляхом звільнення від мирських турбот і слідування природному шляху Дао. Чжуанцзи, як і Лаоцзи, був визнаний найбільшим учителем даосизму.

Оскільки даоси не женуться за славою, багатством чи високими посадами і не зацікавлені в увазі суспільства, про життя Чжуанцзи мало що відомо. Проте книгою «Чжуанцзи», що носить його ім'я, також відомою як «Істинний канон Наньхуа», захоплювалися в Піднебесній протягом багатьох поколінь. Поява цієї книги викликала написання тисяч томів дослідницьких робіт і її тлумачень. Будучи мудрою людиною із багатою уявою, Чжуанцзи використовував у своїх книгах безліч алегорій і сарказму. На його думку, природа має залишатися незайманою, і людині слід шукати гармонії з навколишнім середовищем. Книга «Чжуанцзи» викликала інтерес людей найрізноманітніших верств суспільства, і його ідеї справили величезний вплив на повсякденне життя народу. Книга була перекладено багатьма мовами світу.

У «Чжуанцзи» він розмірковував про негативні наслідки так званої цивілізації і висловив прагнення до духовної свободи. Така філософія пізніше втілилася у розвитку світської літератури та живопису. Чжуанцзи виступав за свободу від мирських прихильностей і був категорично проти людей, які проводять все своє життя в гонитві за мирською славою чи матеріальними багатствами.

Чжуанцзи вважав, що найбільше досягнення в суспільстві — це «діяння без діяння, керувати, не керуючи нічим» (У-вей). Така поведінка є настільки досконалою, що все слідує своїй природній причині, і не видно і тіні самої людини, і це відбувається у повній гармонії зі споконвічною основою світу — Дао. Тому в суспільстві правитель має правити без навмисного втручання, а без тиску з боку правителя кожен буде слідувати своїй природі зі свободою духу, і суспільство буде жити у гармонії.

На відміну від конфуціанства, що стурбоване громадськими обов'язками своїх членів, філософія Чжуанцзи акцентує увагу на особистому житті індивіда та духовній мудрості. Згодом багато китайських інтелігентів зверталися до його філософії в бурхливі часи змін династій.


Читайте також:

Історія Китаю (19): Моцзи — великий китайський мислитель, прихильник миру і любові

Історія Китаю (18): Менцзи — другий мудрець школи Конфуція 

Історія Китаю (17): Конфуцій — найбільший мудрець і вчитель 

Історія Китаю

Підписатися:

Г

Д

Ж

І

Й

К

Л

М

Н

О

П

С

Т

У

Ф

Х

Ц

Ч

Ш

Ю

Я

Social comments Cackle

загрузка...