• Міжнародна Конференція з повної заборони касетних бомб

  • Четвер, 3 квітня 2008 року

Ті, хто вцілів від вибухів касетних бомб, були серед тих, хто підтримував зусилля у Веллінгтоні з міжнародної заборони цієї зброї.

Міністр Нової Зеландії із роззброєння й контролю над озброєнням Хон Філ Гофф сказав у своїй вступній промові, що на конференцію, щоб «нагадати нам, чому нам потрібно ухвалити декларацію про касетні бомби і чому ми повинні терміново просуватися у вирішення цієї проблеми», приїхали жертви з Афганістану, Іраку, Сербії та Таджикистану.

«Вони є нагадуванням про наші зобов'язання перед постраждалими, їхніми сім'ями, а також громадськими організаціями, які забезпечують підтримкою тих, хто перебуває в їхній сфері впливу», - сказав пан Гофф.

Більше 500 делегатів із 122 держав узяло участь у конференції з касетних бомб у столиці Нової Зеландії, мета якої полягала в складенні «Веллінгтонської декларації», яку розглядатимуть у травні в Дубліні, Ірландія. У грудні в Норвегії відбудеться церемонія підписання, яка має повторити «процес в Осло».

Як повідомляє правозахисна організація «Human Rights Watch», цей процес був викликаний нападами Ізраїлю на Ліван у 2006 році. Ізраїль скинув 4,6 мільйона бомб на всю територію південного Лівану, всього сталося близько 962 окремих вибухів. «Тільки всесвітня угода, що забороняє касетні боєприпаси, запобіжить таким трагедіям у майбутньому», - каже Стів Гуз, співробітник правозахисної організації у «Human Rights Watch».

Факти стосовно касетних бомб (за інформацією «Human Rights Watch»)

Як мінімум 14 країн і невелика кількість недержавних збройних сил використовували касетні бомби не менше ніж у 30 країнах;

Як мінімум 76 країн мають запас касетних бомб;

Тридцять чотири країни виготовили більш ніж 210 різних типів касетних бомб; і як мінімум 13 країн передали більше 50 різних типів кластерних (касетних) бомб щонайменше 60 іншим країнам і недержавним збройним силам.

Касетні бомби складаються з великої кількості, часто із сотень, бомб малого калібру. Коли касетні бомби скидають із літаків і вертольотів, або стріляють ними із землі за допомогою артилерії чи ракетних пускових установок, вони у повітрі вивільняють заряди малого калібру, тому мають великий радіус ураження.

Велике розосередження бомб малого калібру та великий відсоток (до 40%) боєприпасів, що не розірвалися, збільшують ризик поранення або смерті безневинних жертв протягом тривалого періоду часу після того, як бомби було скинуто. За оцінками Організації Об'єднаних Націй, щонайменше сотні тисяч, а можливо і мільйон касетних бомб не вибухнуло від удару в Лівані, але й далі мають сповільнену смертельну дію, подібно до мін, - мовиться у звіті правозахисної організації «Human Rights Watch» «Масова атака Південного Лівану: використання Ізраїлем касетних боєприпасів у Лівані в липні та серпні 2006 року».

Пан Гофф сказав: «Касетні бомби, що залишилися не підірваними, становлять загрозу для життя цивільного населення так само, як і міни, і цю проблему необхідно вирішувати схожими методами». Він також додав, що Нова Зеландія відправила команди експертів по розмінуванню, щоб допомогти знешкоджувати касетні бомби, що не вибухнули, в Південному Лівані після конфлікту 2006 р. Персонал сил оборони раніше знешкоджував міни й боєприпаси, що не розірвалися, в Лаосі, Камбоджі, Мозамбіку, Анголі та Афганістані.

Новозеландська організація «Oxfam», координатор Новозеландської коаліції по касетних бомбах, звернулася до уряду з проханням зайняти тверду позицію щодо ухвалення договору, щоб у ході зустрічі цю угоду не була «ослаблено або поставлено під загрозу».

«Поки ми вимагатимемо підписати завершальну угоду від урядів як можна більшої кількості країн, щоб оголосити поза законом цю жахливу зброю, головне, щоб ухвалення договору не поставило під загрозу надію на порятунок «важких країн», - написала в прес-релізі директор правозахисної організації «Оксфам», Мері Воєхам, координатор Новозеландської Коаліції по касетних бомбах. «Справжній результат цієї угоди ми зможемо побачити за силою її допомоги і за кількостю життів, які будуть у результаті врятовані», - сказала вона.

Міжнародна Амністія проводитиме кампанію, щоб гарантувати повну заборону касетних боєприпасів без будь-яких винятків, таких як механізми самоліквідації або снаряди з 1%-ю несправністю, на цю мить це є одним із спірних питань.

Представник Міжнародної Амністії Маргарет Тейлор каже: «...конфлікт закінчується набагато пізніше, і часто безневинні цивільні жителі, й особливо їхні діти, втрачають кінцівки, життя або своїх близьких, коли збирають касетні бомби».

«Єдиний гарантований спосіб запобігти цій кривавій бійні полягає в тому, щоб заборонити касетні боєприпаси і забезпечити відповідними ресурсами допомогу тим, хто вижив, а також у розмінуванні територій із кластерними боєприпасами, що не вибухнули. Це єдиний розумний, гуманний шлях, щоб зробити крок уперед», - сказала пані Тейлор у прес-релізі.

З основних країн-виробників касетних боєприпасів Великобританія, Франція й Німеччина були представлені на конференції у Веллінгтоні, тоді як Сполучені Штати, Китай, Росія та Ізраїль не брали участі.

Шарлотта Катберсон. Велика Епоха

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...