• Чи був Великий потоп?

  • П'ятниця, 14 серпня 2009 року
«У шестисотий рік життя Ноя, у другий місяць, у сімнадцятий день місяця, у цей день розверзлись усі джерела великої безодні, вікна небесні відчинилися; і лився на землю дощ сорок днів і сорок ночей". (Буття 7:11,12)

Приблизно від п'яти до дев'яти тисяч років тому, у північній турецькій провінції Сінопа відбулася захоплююча історична подія. Деякі навіть твердять, що воно є доказом Великого потопу, згаданого в Біблії, але, можливо, не такого масштабного.

У вересні 2004 року експедиція на Чорне море, що складалася з команди вчених різних організацій (включаючи Національне географічне товариство), зробила висновок, що це море не завжди було таким, яким ми знаємо його сьогодні, і що воно з’явилося з величезного озера чорної води, що одного разу почало надзвичайно швидко розширюватися. Настільки швидко, що місцеві мешканці були змушені негайно шукати більш безпечне місце, квапливо залишаючи позаду житло, інструменти й інші свідчення свого проживання.

 
Підводна експедиція, очолювана океанографом Робертом Болладом, оголосила, що там колись існували людські поселення, які тепер перебувають більш ніж 100 метрів під водою. Це приголомшливе відкриття на Чорному морі не тільки внесло свій внесок в історичне розуміння серйозних історичних змін морського дна, від яких страждав прадавній Близький Схід, але також викликало питання про те, що викликало ці зміни.
 
З тих пір учені й репортери продовжують дослідження цієї проблеми, що може бути ключем до розуміння історичного розвитку людської цивілізації й різних кліматичних стадій, які пережила Земля. Крім того, це - важлива тема, переплетена не тільки з іудейськими й християнськими традиціями, але й з багатьма легендами різних культур миру.
 
Чорне море - доказ потопу?
 
Сучасні гіпотези, котрі припускають, що швидкий ріст Чорного моря був наслідком неймовірної зливи планетарних масштабів, ніколи не приймалися на "ура". Ґрунтуючись на великій структурі наукових законів, переважно геологічних, що були встановлені на основі емпіричного спостереження за ці роки, можна говорити про неймовірний сценарій.
 
По-перше, скептично налаштовані геологи припускають, що якби відбулася така повінь, то по всьому світу в земній корі знаходили б шари, подібні до чорноморських, вкриті галькою, опадами, валунами й т.п. Цікаво, що схожі шари дотепер не можуть знайти, навіть беручи до уваги, що повінь, описаний Біблією, відбувся, за геологічними мірками, нещодавно, можливо, вже 3000 років до н.е.
 
Також не знайдені скам'янілості різних тварин і рослинності, що займають певні шари ґрунту. Згідно з гіпотезою швидкої повені, рештки тварин усіх різновидів до Великого потопу (включаючи вимерлих динозаврів), повинні бути знайдені сьогодні тільки в одному шарі. Але палеонтологія повністю суперечить цим гіпотезам.
 
Все-таки ці приклади здаються лише верхівкою айсберга, що включає аргументи, які спростовують глобальну повінь. Навіть у цьому випадку більша частина цих міркувань доскіпливо спростовується іншими вченими, прихильниками повені. Фактично такі описи, як "розверзлись усі джерела великої безодні" або "вікна небесні відчинилися" з Біблії, підтримані гіпотезами, котрі неможливо виключити як несумісні з дійсністю.

Одна з найбільш спірних гіпотез припускає, що планета, можливо, була вкрита водою до її найвищих верхівок, всупереч обчисленням, котрі вказують, що всієї води, яка перебуває в атмосфері, вистачить, щоб лише покрити всю поверхню Землі на 3 см. Ці "прихильники повені" рахують, що якщо географія Землі пройшла через вирівнювання її поверхні - зниження гір, підняття морського дна, - то вся Земля буде вкрита тисячами футами води.

Згідно з теорією "вода охоплює землю", у часи Ноя верхні шари атмосфери містили істотну кількість води, яка сьогодні складає океани. Ця атмосферна вода вкривала цілу планету і пізніше повернулася в океанські западини, що з'явилися завдяки сильним вертикальним тектонічним рухам. Дослідники на підтримку цієї ідеї вважають, що ці "водоспади небес" могли ущільнити себе завдяки пилу, утвореному декількома одночасними вулканічними виверженнями.

 
Небіблійні міфи про глобальну повінь можна знайти також в індуїстській, шумерській, грецькій, акадійській, китайській, арауканській культурах, а також у легендах народів майя, ацтеків і культурі острова Пасхи. Деякі з цих історій мають на диво схожі загальні фактори. Серед найбільш часто повторюваних сюжетів - небесні знамення, ігноровані людьми, безпосередньо велика повінь, будівництво ковчега для порятунку та подальшого відновлення життя на планеті.
 
Один з таких міфів - добіблейська месопотамська історія, в якій Бог Землі попередив Ута-на-пистим, короля Шуруппак, про покарання, яке чекає людство за його серйозне моральне виродження. Ута-на-пистим одержав вказівку від Бога побудувати корабель у формі куба з вісьма поверхами. Бог також сказав, що він повинен розмістити в ньому по парі кожного різновиду тварин, насіння рослин і свою родину. Таким чином, Ута-на-пистим пережив повінь у кілька днів, випустив птаха, щоб перевірити близькість суходолу, і приніс у жертву богам тварину.
 
У пошуках загубленого ковчега
 
Один окремий факт, що додає ваги до сказаного в Біблії, - фотографії й обстеження великого об'єкта, розташованого на горі Арарат, де, згідно з християнськими оповіданнями, нарешті пристав до землі Ноєв ковчег.
 
На початку 2006 р. професор Річмондського університету Порчер Тейлор оголосив, що дослідження фотографій з супутника, зроблених в останні роки, свідчить про незвичайний об'єкт на північно-східному схилі гори Арарат, довжина якого цілком збігається з розміром ковчега, згаданого в Біблії.
 
Ця заява спонукала багатьох учених на організацію експедицій. Деякі з них виявили рештки закам'янілого дерева й 13 масивних каменів у районі передбачуваного розташування ковчега. Були також зроблені надзвукові випробування, які виявили дуже дивну структуру, вкраплену в камені.
 
Незважаючи на різноманітність текстів численних культур, що говорять про історію великої прадавньої повені, величина й тривалість цієї події залишається спірним моментом навіть серед тих, хто вважає, що така подія дійсно відбулася. Таким чином, у той час, як невелика кількість дослідників вважає, що ця повінь охопила всю Землю, більшість геологів вважають, що такий сценарій - неможливий.
 
Хоча не кожний вірить прадавнім свідченням, які описують створення заново людства із жменьки врятованих людей, здається, що кліматична катастрофа дійсно відбулася на всій планеті кілька тисячоліть назад. Ми можемо також припустити, що деяка кількість людей на височинах мала здатність продовжити цивілізацію й передати історію виникнення більш пізнім поколінням.
 
Поки нові докази остаточно не схилять ваги до однієї з цих специфічних теорій, історія епох, коли велика повінь очистила гріхи людства, буде сприйматися одними як міф, а іншими - як історичний факт. У будь-якому випадку, ця велика прадавня повінь назавжди залишиться частиною історії людства.

Версія англійською

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...