• Божественна пропорція: нерозшифрований код

  • П'ятниця, 7 грудня 2007 року
«У геометрії є два скарби: перший – теорема Піфагора, другий – золотий поділ. Перший можна порівняти з мірою золота, другий – із коштовним каменем».

Кеплер

Газета, що ви її читаєте, монітор вашого комп'ютера, ваша кредитна картка, пелюстки квітки, листя дерева, будівля на вулиці, – все це визначається одним принципом, однією пропорцією, однією гармонійною величиною. Всесвіт немов зашифрував для нас у кожному куточку природи код, - унікальний й естетично гармонійний: Божественну пропорцію, золотий поділ.

За видимим хаосом, що панує у Всесвіті, де кожна подія та величина, за логікою речей, йдуть за невизначеним сценарієм подій, однак, існує прихований порядок. Із часів Піфагора розгадку цієї послідовності, що інтригувала таку велику кількість математиків й учених різних галузей, ніколи так і не було повністю знайдено.

В одному зі сучасних експериментів, у якому брали участь люди різної етнічної належності, демонструвалося декілька прямокутних фігур. Майже всі учасники обрали одну й ту саму фігуру як найбільш гармонійну. У цієї фігури відношення між більшою і меншою сторонами дорівнювало 1,618 – числу, відомому у математиці як «золотому». Це співвідношення закладено в основі тисяч архітектурних споруд у всьому світі, а також присутнє в сірникових коробках, візитних картках, книгах і сотнях інших повсякденних предметів просто тому, що людям подобається ця пропорція. Велика піраміда Гізи, штаб-квартира ООН у Нью-Йорку та Собор Паризької Богоматері, – в усіх них є це співвідношення. Фактично, грецький Парфенон – це ода цій пропорції.

Впродовж століть досконале вираження краси та людської мудрості в образотворчому мистецтві (за винятком деяких сучасних тенденцій) ніколи не відхилялося від правила золотого поділу. Деякі художники епохи Відродження включали золотий поділ у свої твори, зокрема Леонардо да Вінчі, що використав цю пропорцію у своїх знаменитих роботах, таких як «Таємна вечеря» та «Вітрувіанська людина».

Музика також містить цей загадковий код. Мексиканський композитор Сільвестр Ревуельтас використав золотий поділ для аранжування частини своєї відомої композиції «Alcancías». Композитори Бела Барток й Олівьє Мессіан дотримувалися послідовності Фібоначчі (що містить золотий поділ) у деяких зі своїх робіт для визначення тривалості звучання нот.

Оскільки архітектура, образотворче мистецтво, музика й інші види культури винайдені людиною, деякі можуть прийти до висновку, що золотий поділ обрано випадково, що це було зроблено у результаті загальної домовленості представників роду людського. Але це не пояснює наявності у природі незліченних органічних і неорганічних об’єктів, у якій ця особлива пропорція повторюється нескінченну кількість разів.

Від прямокутника до золотої спіралі (що утворена об'єднанням безлічі золотих прямокутників), – подібні приклади можна знайти всюди: у баранячому розі, кристалах мінералів, вихорах, торнадо, відбитках пальців, пелюстках троянди, концентричних візерунках цвітної капусти чи соняшнику. У птахів, комах, риб, у Чумацькому Шляху, в інших галактиках, таких як наш сусід M51 або навіть у... равлика. Ідеальна та красива раковина молюска, наприклад, наутилуса, фактично є символом золотого поділу. У багатьох деревах можна теж виявити золоту пропорцію.

Естетика людського тіла також містить у собі число фі (золоте число). Відношення між відстанню від голови до стоп і від пупа до стоп підтверджує це досконале та гармонійне число 1,618 у нашому тілі. Ми можемо отримати відповідний результат, знайшовши відношення довжини голови до відстані між очима і підборіддям; або відношення відстані від носа до підборіддя до відстані між губами і підборіддям. Чим більше обличчя відповідає цим пропорціям, тим більш гармонійним воно здається. Таким чином, незважаючи на існування протилежних думок, виявляється, що наші смаки у якійсь мірі наперед визначені.

Число фі, подібно до свого кузена пі (відношення довжини кола до її діаметру), є вкрай складним. У наш час воно розраховане із точністю до трильйона цифр після коми, тим не менше, це ще не кінець.

Прихована причина існування цього коду, що немов панує над красою та гармонією, заворожувала вчених упродовж століть. Вона продовжує залишатися загадкою й досі.

Як таке можливо, щоб чітко визначена спіраль була спільним знаменником тисяч біологічних організмів, що, як припускається, еволюціонували виключно непередбачуваним чином?

Оскільки, як видається, золоте число є спільним кодом для всіх життєвих форм, – гармонійним тоном, у якому вібрує Всесвіт, – то невипадково, що ця Божественна пропорція здається нам гармонійною, оскільки ми зі Всесвіту з’явилися і йому належимо.

Версія англійською: The Epoch Times

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...