• Злочини комунізму: усвідомлення триває

  • Олександра Гончаренко | Велика Епоха
    Вівторок, 1 березня 2011 року

Вся історія комуністичної партії, як у колишньому СРСР, так і в інших країнах, де вона стала повною вершителькою їхніх доль, затьмарена брехнею, війнами, голодом, тиранією, масовими вбивствами і жахом. В Україні, яка пережила трагедію її правління, серед людей існує, тим не менш, двояка думка і ставлення до минулої сторінки історії і, зокрема, до т.зв. «спадщини», відображеної у пам'ятниках керівникам терору. З одного боку, в Східній Україні місцеві чиновники ставлять монументи Сталіну, як це сталося в Запоріжжі минулого року. З іншого боку, в цьому році депутати вносять законопроект про заборону подібних споруд.

У травні 2010 року на території Запорізького обкому КПУ поставили 3-х-метровий пам'ятник Сталіну у військовій формі і з зіркою Героя. У грудні 2010 року монумент був пошкоджений невідомими, йому відрізали голову, а вже 31 грудня пам'ятник був повністю знищений вибухом.

Коментуючи подібні події, екс-глава Служби безпеки України Наливайченко на прес-конференції в Києві в лютому 2011 р. сказав: «Я б порадив усім ініціаторам зведення пам'ятника Сталіну з'їздити на Соловки і пожити хоча б один день, добу, в тих місцях, де мільйони і мільйони українців, росіян і євреїв закінчили своє життя в голоді і репресіях».

16 лютого цього року в українському парламенті був зареєстрований законопроект «про заборону спорудження (створення) пам'ятників і монументів Сталіну І.В. та іншим особам, винним в організації Голодомору 1932–1933 років в Україні» (№ 8115).

Так що ж рухає організаторами зведення монументів сучасним тиранам? Адже всі знають, що стародавні традиції, віра й принципи моралі під час правління комуністичного режиму зазнавали жорстокого викорінення і насильно зруйновані. Співчуття, любов і гармонія між людьми були замінені боротьбою та ненавистю...

«Природа людини завжди відкидає насильство, яке робить людей деспотичними і безжальними. Тому всюди і у всі часи людство заперечувало теорію компартії про насильство, теорію, яка не має ніякої попередньої історії в жодній з колишніх систем думки, філософії та традиції. Комуністична система терору звалилася на Землю, наче нізвідки», — мовиться в книзі «Дев'ять коментарів про комуністичну партію».

Після розпаду Радянського Союзу міжнародний комуністичний рух відкинули практично всі країни світу. Сьогодні пострадянські країни — Латвія, Литва, Естонія, Грузія і Молдова — роблять усе можливе, щоб позбутися від тоталітарної злісної спадщини комуністичної ідеології, яка ні в що не ставить людське життя. Країни колишнього соцтабору, такі як Чехія, Польща, ще в 70-х рр. минулого століття змогли рішуче сказати «ні» і зупинити духовне і фізичне поневолення своїх націй.

Китай, який став, мабуть, останнім оплотом псевдо-комунізму, з усіх сил намагається до кінця використовувати шлейф хоч і трансформованої, але все ж комуністичної ідеології. Не зважаючи на те, що в усьому світі вже понад 90 млн чоловік вийшло з лав китайської компартії, офіційний Китай прикидається, ніби нічого суттєвого не відбувається і що його система процвітає.

Проблема криється, мабуть, у тому, що не всі люди усвідомлюють справжню сутність комуністичної ідеології. Деякі вважають, що ідеологія гарна, і що поганим було лише її втілення. Насправді зрозуміти її коріння не легко. Автори «Дев'яти коментарів...» уперше так ясно і докладно розкривають це питання. У книзі проведений глибокий аналіз зародження комуністичної ідеології, її становлення і розкладання.

Якщо люди зможуть усвідомити, що ж являє собою комуністична ідеологія насправді, то зможуть запобігти подібній трагедії насильства в майбутньому, і історія таких вбивств і злочинів вже більше ніколи не повториться.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...