• Поліетиленові пакети або паперові — ось у чому питання

  • Четвер, 9 червня 2011 року
Папір або поліетилен — це одвічне питання під час походу в продуктовий магазин зараз обговорюється в американському місті Еванстон, штат Іллінойс. Жителі розмірковують: заборонити поліетиленові кульки або оподаткувати? — пише Конан Мілнер, журналіст англомовної редакції The Epoch Times у своїй колонці.

Очікується, що закон буде прийнятий не раніше, ніж до кінця року, але міська рада Еванстон наразі активно обговорює питання використання одноразових пакетів. Одні пропонують оподаткувати кожен кульок, використовуваний покупцями, тоді як інші й зовсім пропонують заборонити одноразові пакети.

У той час як багато міст по всьому світу вже прийняли заборону на пластикові пакети, Еванстон збирається стати першим містом в Іллінойсі, яке затвердить цей закон.

Бавовняно-паперові сумки — звичайна справа в місцевих магазинах. Але в Еванстоні, та й в інших містах, дехто все одно хоче захистити усталену традицію безкоштовних поліетиленових пакетів з кожним відвідуванням магазину. В іншому разі, за їхніми словами, це порушить свободу вибору.

Я розумію, що свобода має різні значення для різних людей, і потрібно обережно ставитися до законів, які піддають ризику свободу слова, зборів і інших важливих речей. Але вдумайтеся — що це за свобода забруднювати світ? Кому хочеться свободи збільшувати сміттєві звалища і бачити, як водою пливуть «сміттєві острови»? Чи добра свобода шкодити живій природі? Чи справді такі права слід захищати?

Я пам'ятаю час, коли сам почав використовувати бавовняно-паперові пакети. Це була не моя ідея. На святі Дня захисту навколишнього середовища [22 квітня] моя дружина почула кілька порад для «зеленого» життя і наполягла, щоб ми дотримувалися цих рекомендацій. Як і кожен раз, коли мене просять відмовитися від давніх звичок, я був дуже незадоволений. Я казав, що це буде болісним марнуванням часу і непотрібною перешкодою, створеною штучно. Я також хвилювався, що буду виглядати дурнем в очах інших.

Але я помилявся. Через кілька тижнів після здобуття нової звички я відзначив, що це була навіть дуже мила ідея.

По-перше, тканинні пакети легше носити, ніж їхні традиційні аналоги. Вони міцніші, тому їх можна спокійно наповнити більшою вагою і не потрібно про всяк випадок вкладати один кульок в інший. Я можу закинути пакет через плече, звільняючи другу руку, щоб дістати ключі та відкрити двері.

Прихильники пластикових пакетів стверджують, що їх заборона може знизити рівень продажів, оскільки покупці, які забудуть власні пакети, не зможуть купити більше продуктів. Це правда. Коли я помічаю, що забув тканинний пакет, то я з набагато меншою ймовірністю дозволю собі купити речі, які мені насправді не потрібні. Хіба це погано? Законопроект, що надихає до меншої витрати грошей на непотрібні речі, — чудова ідея.

Переробка пластикових пакетів вважається непоганою альтернативою, однак у країні зовсім небагато заводів, здатних робити це. Переробка 1 тонни пластикових пакетів обійдеться в $4000, які потім продаються лише за $32, згідно з дослідженням, проведеним у 2007 році. Але така бізнес-модель не витримує критики.

Крім того, тканинні пакети і виглядають куди краще. У пластикових вигляд погіршується з часом. Багато магазинів зараз продають сумки багаторазового користування, щоб надихнути до «зеленої» тенденції. Можна купити широке розмаїття з різним дизайном, правда, більшість моїх сумок дісталося мені безкоштовно: деякі мені дали під час рекламної кампанії, деякі подарували знайомі. У мене є сумка, якій понад 20 років, і вона досі чудово виглядає.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...