• Репресії Фалуньгун: як усе почалося (частина 3)

  • Середа, 25 липня 2012 року

Другий центр влади

Хоча 25 квітня 1999 року Чжу Жунцзи і прийняв клопотання послідовників Фалуньгун і отримав за це міжнародне визнання, і хоча компартія Китаю продовжувала стверджувати, що право займатися Фалуньгун ніколи не заборонялося і не обмежувалося, проте незабаром після цього Цзян рішуче підняв свій ніж на 100 мільйонів послідовників Фалуньгун. Обіцянки не придушувати цю групу людей були лише прийомом, щоб виграти час і підготуватися до переслідування.

«Навіть моя дружина вірить Лі Хунчжи. Хто ж буде вірити мені, генеральному секретареві?»
Цзян Цземінь, колишній глава компартії Китаю
10 червня 1999 року, через три дні після виступу Цзян Цземіня на засіданні Постійного комітету Політбюро, компартія сформувала «Робочу групу з вирішення питання Фалуньгун», відому також як «Комітет 610». Лі Ланьцін і Ло Гань отримали першу і другу керівні посади в цій структурі, що нагадує гітлерівське Гестапо, а також повноваження перевищувати закон.
Оскільки безпосереднє втручання партійного органу в адміністративну діяльність уряду є незаконним, Цзян наказав створити «Центральну робочу групу з єретичних релігій» у вересні 2000 року. Таким чином, Комітет 610 був наділений статусом держустанови.
Хоча компартія Китаю ніколи не визнавала існування Комітету 610, цей орган став найпотужнішим інструментом Цзян Цземіня у придушенні Фалуньгун, тому що його діяльність не обмежувалася ніякими законами. Всі важливі доручення Цзян віддавав особисто і залишався реальним головою цієї організації. Через страх залишити докази Цзян Цземінь ніколи не ставив своє ім’я на наказах. Співробітники Комітету 610 просто виконували не підписані вказівки.

Від брехні до дії

Щоб мати «правові підстави» для переслідування Фалуньгун, Цзян наказав Всекитайським зборам народних представників (китайський парламент) прийняти 30 жовтня 1999 року так званий закон проти культів. Цей закон не давав чіткого визначення слову «культ».
Крім того, закон Цзяна проти культів мав зворотну силу, і його використовували у відношенні дій, вчинених до того, як закон вступив у силу. Такі вчинки Цзяна підривали правову систему КНР, яка відновлювалася після епохи правління Мао.
Ключова стратегія терору Цзяна полягала в тому, щоб «затаврувати репутацію, знищити і фізично і фінансово» послідовників Фалуньгун — саме таку вказівку він дав своїм підлеглим. Він віддавав накази знищувати книги, блокувати інформацію в Інтернеті й очорнити Фалуньгун у ЗМІ. Він також упровадив високі штрафи щодо людей, які займалися Фалуньгун, наказував конфісковувати їхні особисті речі, звільняти з роботи, а також створювати перешкоди для їхнього бізнесу.
Послідовників Фалуньгун стали знищувати і морально, і фізично. Міліцію заохочували застосовувати тортури до послідовників Фалуньгун і дозволяли вважати самогубством смерть людини в результаті катувань. У такому разі тіла поспішно піддавали кремації.
Щоб розпалити ненависть до Фалуньгун, у 2001 році Цзян наказав Ло Ганю організувати самоспалення на площі Тяньаньмень. Тоді кілька людей, які нібито займалися Фалуньгун, підпалили себе. Цю новину через агентство новин Сіньхуа розповсюдили по всьому світі.
Незабаром кілька міжнародних організацій визнали інцидент самоспалення фальшивкою. Співробітники центрального китайського телебачення CCTV, які монтували випуск новини про цю подію, повідомили, що деякі сцени для репортажу вони «відзняли після».

Зміни в Постійному комітеті

Цзян Цземінь також створив загін спеціального призначення, щоб убити засновника Фалуньгун. Цзян писав у своєму розпорядженні: «Потрібно, щоб операція була проведена досконало, створіть різні схеми… Замах має бути успішним».
Цзян ризикнув використовувати всі державні кошти, зруйнував основу моралі китайського народу, а також знищив майбутнє китайського режиму. Він використовував жорстокі нелюдські методи для переслідування послідовників Фалуньгун, які вдосконалюються за принципами істини, доброти і терпіння.
З метою уникнути відповідальності і не бути притягнутим до суду, Цзян, перш ніж вийти у відставку в 2002 році, призначив на вищі посади своїх вірних помічників. Це було зроблено для того, щоб його наступник Ху Цзіньтао не міг змінити політику у відношенні Фалуньгун.
На 16-му з’їзді компартії Китаю в 2002 році, Цзян збільшив число членів Постійного комітету Політбюро партії (вищий орган влади в Китаї) з семи до дев’яти. В цьому органі він призначив на посади двох своїх прихильників — Лі Чанчуня, який очолив відділ пропаганди КНР і взяв на себе відповідальність за наклеп на Фалуньгун, і Ло Ганя, який безпосередньо керує жорстоким переслідуванням цієї духовної практики.
Коли Цзян Цземінь був головою КНР, він змушував Постійний комітет працювати під гаслом «в усьому слідувати Цзяну». А коли відійшов від справ, то більше не використав це формулювання, а став просувати важливість «колективного управління», щоб кожен з дев’яти членів комітету відповідав за окреме питання. Він зробив так для того, щоб не дозволити Ху Цзіньтао впливати на повноваження Лі Чаньчуня і Ло Ганя.
Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...