• Що зробила столиця Болгарії зі сміттєвими полігонами: живий приклад

  • Діна Матвіенко | Велика Епоха
    Четвер, 13 квітня 2017 року

Кілька років тому столиця Болгарії переживала серйозну сміттєву кризу, подібну до того, що зараз спостерігається у Львові. Після закриття місцевого смітника відходи поглинули місто; брикети сміття просто нікуди було вивозити і їх залишали просто неба на землі, де вони розкладалися і випускали неприємний запах. Але тепер в Софії ця проблема більше не існує, і тут на полігонах ховають не більше 20% сміття. Як вдалося Болгарії вирішити цю проблему?

У 2005 році через протести жителів, які жили поблизу звалища у Софії, його довелося закрити. Того року річкові води підмили звалище і захопили із собою сховище з інфільтратами (рідина, що виділяється під час гниття відходів).

Після закриття сміттєвого полігону виникло питання: що робити з відходами? Їх почали пресувати у брикети і просто залишати в місті. Але сміття не може просто так лежати — під впливом опадів воно почало розкладатися і виділяти фільтрат. Протести городян спалахнули з новою силою.

Марії Бояджийській, яку в той час призначили заступником мера Софії з навколишнього середовища, доручили терміново знайти вихід із ситуації, що склалася.

Стратегія і рекультивація сміттєзвалища

Першим етапом стала розробка стратегії, яка пройшла узгодження з місцевими депутатами, Європейською комісією та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). Стратегія полягала у прийнятті короткострокових заходів і вирішенні того, як у майбутньому місто буде розпоряджатися своїми відходами.

На першому етапі всі сміттєві брикети вивезли за межі міста. Потім оцінили можливості відкриття старого звалища. Припинити фасування сміття в брикети і відкрити старий смітник — це було життєво важливим рішенням, яке мала прийняти міськрада Софії.

Але за рік до названих подій річка вийшла з берегів і затопила це звалище, поруч із яким розміщувалось промислове звалище і будівлі колишніх військових комплексів, де раніше вже вибухали старі боєприпаси. Недалеко від цих об'єктів, менш ніж за один кілометр, живуть люди.

Мешканці були дуже незадоволені відкриттям і експлуатацією старого звалища. Але їм пообіцяли, що поетапно полігон буде рекультивовано і він стане безпечним.

Тому, з одного боку, проводилося поховання відходів, а з іншого — рекультивація площі і створення зеленої зони.

Сортування сміття і нові заводи

Міськрада Софії прийняла рішення обробляти сміття перед його захованням. На звалищі встановили сортувальну станцію, де зі змішаного сміття відбирали відходи, придатні для вторинної переробки, наприклад, пластик, шкідливі речовини, габаритне сміття у вигляді меблів тощо.

Поки здійснювалися ці короткострокові заходи, продовжували розробляти масштабний план сміттєпереробки. На іншій ділянці почалося будівництво заводу з механіко-біологічною переробкою сміття та створення там звалища. Тут же встановили спеціальний автомат для компостування, який переробляв органічні залишки та їжу. Але на завершення будівництва нового комплексу потрібно було не менше 8 років.

Тому для підстраховки було відкрито третє звалище — тимчасове, створене за стандартами ЄС.

«Нічого дивного у Грибовицькому сміттєзвалищі немає, таких є тисячі», — говорить Марія Бояджийська, яка побувала у Львові. Понад це, на Грибовицькому сміттєзвалищі є станція переробки інфільтрату, а на міському полігоні в Софії її не було. Але була встановлена ​​система дегазації.

Старе звалище працювало доти, поки не підготували тимчасовий полігон. До цього часу почалася поетапна рекультивація на старому.

На розробку техніко-економічного обґрунтування сміттєпереробного комплексу у Марії Бояджийської та її команди пішло 1,5 року. Після цього почалися переговори з Єврокомісією про фінансування. Всі проекти фінансувалися за рахунок Єврокомісії та ЄІБ.

П'ять років тому завершилася перша стадія проекту — побудований полігон і створені установки для компостингу. У 2014 році побудований завод з механіко-біологічної обробки сміття.

Об´єм сміття, яке тепер заховується на полігоні, скоротився в рази: зараз це не більше 20% сміття, виробленого містом.

Люди почали бачити у смітті ресурс, який можна переробити і використовувати. Наприклад, компост, який отримують з органічних залишків, продають і заробляють на цьому.

Запуск фінальної стадії проекту — комбіноване виробництво тепла та електроенергії — запланований на цей рік. До теплоелектроцентралі буде подаватися і тепло, і електроенергія, що допоможе значно заощадити на природному газі.

Сортуванню сміття потрібно навчати ще в школі

Як каже Марія Бояджийська, жителі дуже важко звикають сортувати сміття. І все тому, що раніше ніхто цьому не вчив. Ці знання потрібно закладати з дитинства, і тоді сортувати відходи увійде в корисну звичку.

Багато хто не замислюючись скидає усе сміття в один контейнер незалежно від його призначення. А навчання, яке пропонується молоді, дітям, дасть свій результат через 10 років, коли вони виростуть.

До 2020 року в Болгарії має буде перероблятися близько половини всього виробленого сміття. Ця вимога закріплена законодавчо. Поки переробка становить 35%.

Вартість вивозу сміття залежить від розміру приватної власності

Кожен день в місті з населенням в 1,2 мільйона виробляється одна тисяча тонн сміття. Тариф на вивезення розраховується як податок в залежності від розміру приватної власності. Наприклад, родина, що проживає в 3-кімнатній квартирі, платить за збирання, сортування та утилізацію сміття всього € 50 на рік.

За матеріалами: Zaxid.net.

З глобальною проблемою сміттєзвалищ свого часу зіткнулася і Польща. Сьогодні більшість розвинених країн налагодили процес переробки сміття та перетворення його на інші цінні ресурси, у тому числі й енергію. До 2020 року країни ЄС переходять на 70% переробку відходів.

Все це стає можливим, коли жителі великих і малих міст змінюють своє ставлення до відходів: вчаться їх сортувати, відносити вторсировину до пунктів прийому, організовують прибирання в компанії однодумців

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...