• Далай-лама - правозахисник у тозі

  • П'ятниця, 2 лютого 2007 року

„Коли я їду за кордон, то прагну якомога більше спілкуватися з людьми, які практикують інші релігії. Я намагаюсь встановити діалог між різними віросповіданнями..."

Такий автобіографічний напис міститься під однією з архівних фотографій духовного лідера Тибету Його Святості Далай-лами XIV. З цією та багатьма іншими унікальними фотографіями, які розповідають про життя та діяльність видатного борця за свободу віри, кияни мають змогу ознайомитись на фотовиставці „Сила співчуття", присвяченій сімдесятиріччю ченця. Експозиція проходить в Київському палаці мистецтв „Український Дім" і триватиме до 4-ого лютого.

Згідно з тибетською традицією, Далай-лами народжуються на землі, щоб служити людям, вони є втіленням співчуття. Все життя Його Святості є тому підтвердженням - його діяльність викликає захоплення у простих людей, політичних та духовних літерів  усього світу. Сьогодні поряд з Мартіном Лютером Кінгом та Індірою Ганді, він є провідним лідером за права людини та мир в усьому світі.

На знак визнання його діяльності в 1989 році Далай-ламу було нагороджено Нобелівською Премією Миру. „Я вважаю цю премію визнанням справжньої цінності альтруїзму, любові, співчуття та ненасилля, - заявив Його Святість. - Я приймаю цю премію з глибокою вдячністю, від імені всіх пригнічених, хто бореться за свободу та трудиться для встановлення миру в усьому світі".

Зведення на престол

Тензин Г‘яцо, так звати теперішнього Далай-ламу, народився 6 липня 1935 року в селянській сім‘ї у маленькому селищі Такцер на південному сході Тибету. За повідомленням Центру тибетської культури та інформації, узимку 1940 його було офіційно зведено на престол духовного голови та світського правителя Тибету. На той час маленькому Далай-ламі було всього лише чотири з половиною роки. Тоді, як він згадує, всім тибетцям майбутнє здавалося щасливим і спокійним... Але в 1959, в річницю приходу до влади комуністів у Китаї, жителі спокійних гір Тибету дізналися про те, що вісімдесят тисяч китайських солдатів прийшло до колиски духовності усього Сходу задля „мирного звільнення" Тибету.

Червоний дракон біснується

З того кривавого року тисячі тибетців розповідали Далай-ламі жахливі історії про їхнє переслідування, у які чернець Мартін Лютер Кінг зміг повірити тільки прочитавши в 1959 році звіт Міжнародної комісії юристів, де було написано так про окупацію Тибету: «Звичайною справою були розп'яття, розпорювання живота і відсікання кінцівок. Використовувалось також обезголовлювання, закопування живцем, спалювання і забивання до смерті. Людей прив'язували до кінських хвостів, вішали вниз головою і кидали в крижану воду із зв'язаними руками та ногами. А щоб вони не кричали: „Хай живе Далай-лама!" на шляху до страти, їм проколювали язики м'ясними крюками..."

Життя у вигнанні

Майже через десять років Тензин Г'яцо був вимушений залишити свою батьківщину і переселитися до Індії. Він згадує про цей період: „Я залишив Тибет 31 березня 1959 року, і з того часу живу в Індії. У період з 1940 - 50-і роки Китайська Народна Республіка здійснила озброєний напад на мою країну. Протягом майже десятиліття, залишаючись політичним і духовним лідером свого народу, я намагався відновити мирні відносини між нашими двома державами. Але це завдання виявилось нездійсненим, і я дійшов сумного висновку, що ззовні зможу краще служити своєму народові".

Після того, як Далай-лама залишив Тибет, близько 60 тисяч біженців вирушили за ним у вигнання, незважаючи на труднощі, які чекали на них при перетині Гімалаїв, і небезпеку потрапити в руки китайської охорони. Багато хто з втікачів, особливо діти, так і не дісталися Індії. Вибравши важкий та небезпечний маршрут, вони свідомо йшли на небезпеки з одним бажанням - втекти з кривавих лап ворога.

В Індії Його Святість сформував новий уряд у вигнанні. Для виживання тибетців та врятування їхньої культури були створені поселення втікачів з Тибету; основним їхнім заняттям стало сільське господарство. Згодом почало підростати й нове покоління тибетських дітей, які чудово знають свою мову, історію та культуру. Сьогодні цей народ сподівається, що переслідування його з боку китайської компартії, так само, як переслідування католиків, християн та послідовників Фалуньгун, скоро припиниться і люди різних віросповідань зможуть спокійно жити за своїми духовними переконаннями на Сході.

Світова підтримка

З 1973 року Його Святість вперше почав відвідувати країни Заходу. Він зустрічався з багатьма визначними політиками, читав лекції в провідних університетах світу, де йому присуджували нагороди та почесні вчені ступені на знак визнання його блискавичних праць з буддійської філософії і активної пропаганди міжрелігійного діалогу, вирішення міжнародних конфліктів, питань, пов'язаних з порушенням прав людини і забрудненням оточуючого середовища.

Вручаючи Його Святійшому премію імені Рауля Валленберга (нарада Конгресу США з прав людини), конгресмен Том Лантос відмітив: «Мужня боротьба Його Святості Далай-лами свідчить про те, що він є провідним лідером у боротьбі за права людини та мир в усьому світі. Його невичерпне прагнення покласти край стражданню тибетського народу шляхом мирних переговорів та політики примирення потребують колосальної мужності та жертовності».

До речі, як з'ясувалося, ця виставка - не перша спроба підняти тибетське питання в Україні. За словами кандидата філософських наук Юрія Завгороднього, в дев'яностих роках шанувальники культури Тибету намагалися провести конференцію, але їхня спроба зазнала поразки через втручання китайського посольства в Україні, яке дуже ревниво ставиться до персони Далай-лами. В результаті конференцію проводили на квартирі...

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...