• Щеплення дітям - небезпечні чи безпечні?

  • Субота, 20 березня 2010 року
Небезпечні чи безпечні щеплення дітям - це питання постає перед кожним з батьків, у кого маленькі діти. І недавні події з летальними наслідками у кількох областях України саме батьків підштовхують до того, що їм самим потрібно брати відповідальність на себе за можливі наслідки щеплень.

«Старшій доньці 6 років, отримала усі щеплення (тепер відмовилися від щеплень). При пологах звихнули хребетний стовп. Внаслідок цього з народження ВЧД, не спала до 1р. 2міс., гіпертонус, гіперактивність, дисплазія тазостегнових суглобів, зараз з'явився алергічний риніт, цистит. Пам'ятаю, як вона довго кричала після кожного АКДС, але ми тоді свято вірили лікарям. І думали, що це наслідки пологів. П'ять років мріяли про доньку, і тут таке ... Трохи сім'я не розпалася, дитина з рук не сходила, нескінченні сльози і капризи ... І не спадало на думку задуматися, тому що не вилазили з кабінетів лікарів (це після безсонних ночей, реально тоді спала на добу по 1-2 години вдень, поки мама гуляла з донькою на вулиці). До народження сина підготувалися по повній програмі. Зараз синові 6 міс., і до 3 міс. все було ідеально: поїсть, на бік і спати, в 3міс. зробили АКДС і поліомієліт - і сина як підмінили: перестав спати, гуліти, спроби перевертатися зникли, з'явився гіпертонус, капризи .., сповільнився фізичний розвиток ,...» - ділиться пережитим Марина М.

Тема щеплень давно перестала бути однозначною. Педіатри в будь-якій лікарні в один голос готові заявити, що щеплення - це захист Вашої дитини, причому вони абсолютно безпечні. З іншого боку, існує безліч противників щеплень. Ними стають, в першу чергу, ті, хто постраждав від поствакцинальних ускладнень (в Україні навіть є ГО Ліга Захисту громадянських прав). Розвинувся так званий цілий рух антивакцинаторів. Сюди примикають також лікарі-гомеопати (О. Коток, Афанасьєв) і вчені-дослідники, в основному закордонні. Існують і ті, хто виступає тільки проти введення живих вакцин, проти масового охоплення щепленнями населення та самої системи щеплення (вірусолог РФ Г. П. Червонська).

Звідки ж виник конфлікт? Все почалося ще з часу появи близько 200 років тому першого щеплення проти коров'ячої віспи Дженнера. Тоді ж інші цивілізовані лікарі (наприклад, Йозеф Герман, головлікар Віденської лікарні) і гомеопати (18 століття) заявили, що такого обману населення в історії медицини ще не було. Деякі міста, такі як Лейстер в Англії, відмовилися від щеплень взагалі, коли люди на собі помітили їх згубні наслідки у вигляді ускладнень і відсутності ефекту. Але, незважаючи на це, офіційна медицина прийняла щеплення і зробила це медичне втручання масовим, переконуючи населення в його користі й безпеці, а противників називаючи шарлатанами та неосвідченими.

Щоб розібратися, небезпечні чи безпечні щеплення дітям, а також в їх дії на організм, давайте трохи заглянемо в термінологію. Всі сторони погоджуються в тому, що щеплення - це «маленька хвороба», тобто в організм вводяться живі чи неживі вакцини - віруси, носії відповідної хвороби, - з метою створення штучного імунітету. В результаті в тілі повинні утворитися антитіла, які борються з цією інфекцією. Передбачається, що в разі захворювання у прищепленої людини хвороба буде протікати в більш м'якій формі, або вона зовсім не захворіє. Таким чином, спробуємо розібрати ключові поняття даного визначення з точки зору безпеки, а саме: віруси, імунітет, механізм роботи вакцини в організмі, плюс її наслідки.

Супротивники щеплень аргументують наступні пункти, що показують небезпеку щеплень:

• Щеплення роблять дітей носіями збудників хвороб довічно, особливо коли це стосується живих вакцин. Живі чи ослаблені віруси здатні мутувати, викликаючи те захворювання, від якого вони зроблені. Деякі вакцини синтезуються з використанням клітин тварин (ембріон морської свинки у вірусі проти вітряної віспи), а введення чужорідного ДНК в тіло людини може призвести до непередбачуваних наслідків.

• Стійкий довічний імунітет підміняється штучним недовговічним. Відбувається виснаження імунітету, і як результат - поява більш серйозних хвороб, включаючи онкологію.

• Щеплення «відсовують» дитячі хвороби на більш пізній вік, коли ці хвороби переносяться важче, збільшуючи тим самим їх небезпеку.

• Вакцини провокують ускладнення і появу інших серйозних захворювань, тому що містять токсичні компоненти: мертиолят (сполука ртуті; аутизм має симптоми отруєння ртуттю), гідроксид алюмінію (результат - хвороба Альцгеймера), формальдегід (дуже небезпечний для організму) і феноксиетанол (відомий як антифриз ). Такими захворюваннями є: бронхіальна астма, алергії, цукровий діабет, ревматоїдний артрит, онкологічні, аутизм.

Прихильники вакцинації говорять про безпеку й ефективність щеплень, спираючись на статистику і те, що саме щеплення допомагають запобігти епідемії віспи, кору, краснухи, туберкульозу, гепатиту В та інших. Однак їм заперечують, що цим цифрам вірити не можна, тому що вони «притягнуті за вуха» через некоректні порівняння і наміри видати чорне за біле. Склад вакцин ледве знає ваш дільничний педіатр, а значні ускладнення, що з’явилися, або захворювання не пов`язують зі щепленнями. Додому відпускають відразу після медичного втручання, тоді як ускладнення можуть початися через 3 години і пізніше. Якщо дитина захворіла на хворобу, від якої прищеплювали, ставиться свідомо помилковий інший діагноз, тому що апріорі вважається, що дитина не може захворіти на цю хворобу за визначенням «безпеки» та ефективності щеплення.

На сайті МОЗ України Ви не знайдете пояснень про склад вакцин, не кажучи вже про будь-які попередження про поствакцинальні ускладнення: для офіційної медицини вони начебто не існують, хоча увесь світ сурмить про це. Є тільки перелік т.зв. побічних ефектів, таких як підвищена температура, висипання і т.п. Про ускладнення можна прочитати в Додатку 1 до Наказу № 48 МОЗ України від 03.02.2006 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів». Відсутність вакцинації за звичкою розглядається як загроза здоров'ю не тільки самої дитини, а й інших, а також як величезний ризик важких захворювань і виникнення масових епідемій. Більше того, громадяни України навіть не мають права вибору робити чи не робити щеплення.

Деякі лікарі (Коток, Червонська) вказують на навмисне створення міфів навколо теми щеплень, завдання яких - граючи на людських страхах хвороб, вселити віру в безпеку й ефективність щеплень. Кінцева ж мета - величезні бариші, які зривають виробники вакцин, що розсилають диво-пробірки в усі країни світу. І треба сказати, їм це вдається. Наприклад, в Україні не у всіх є можливість просто вийти в інтернет, або незнання англійської мови перешкоджає вивчення зарубіжної літератури, а книги противників щеплень видаються невеликими тиражами і продаються в непомітних місцях. Зате в будь-якій поліклініці на стіні ви можете побачити плакат, який розповідає про жахи туберкульозу, який, як привид, бродить серед нас.
Спеціальні дослідження про наслідки щеплень проводилися тільки за кордоном, описані американськими та європейськими вченими, і результати їх не на користь «прищеплювачів». У США, наприклад, проблема щеплень є дуже гострою. Американські імунологи дійшли висновку, що безпека і ефективність вакцин знаходяться в суперечності. Цей конфлікт полягає в тому, що чим більш ефективна вакцина, тим більше ускладнень вона несе. Звідси, згідно з ними, випливає, що немає безпечних вакцин, так само як і немає абсолютно ефективних вакцин. На території СНД віру в щеплення лікарів нерідко порівнюють з релігійною. В книзі Р.Я. Мєшкової «Керівництво з імунопрофілактики для лікарів» наводяться дані по небажані реакції на вакцини на матеріалі тільки лише закордонних країн. Виходить, що у нас (і Росії) або таких немає, або така статистика не ведеться, або вона ретельно приховується. У США ведеться статистика VAERS і, згідно з нею, наприклад, у 1999-2002 рр.. було отримано 13363 повідомлення про ускладнення чи побічні реакції на щеплення від гепатиту В у віковій групі від 0 до 6 років; 1840 чоловік потрапило до лікарні, 642 - загинуло.

Вакцінолог і вірусолог Г.П. Червонська у своєму зверненні до Президента РФ Б.Н. Єльцина писала: «Ми маємо в своєму розпорядженні матеріали, що беззаперечно доводять, що введення цього хіміко-біологічного конгломерату, що іменується "вакциною", викликає велику кількість ускладнень, у значній мірі підвищує чутливість організму дитини до існуючого інтенсивного забруднення навколишнього середовища. Післящепленнєві реакції на АКДС неоднозначні й рясні. Іноді її введення викликає раптову смерть дитини. Вакцинація в нашій країні проводиться абсолютно неграмотно, без попереднього діагностичного обстеження, а, отже, і без обліку протипоказань, котрих до введення АКДП -16, БЦЖ - 9 і т.д. В інших країнах, на досвід яких так люблять посилатися функціонери від управління медициною, кожен громадянин з народження обстежений на імунологічний статус, має паспорт іммуностатуса і генетичну карту, що дозволяють грамотно відповісти на питання: чи можна і чи потрібно вводити будь-яку вакцину кожній конкретній дитині. Іншими словами, ефективна вакцинопрофілактика залежить не тільки від якості препарату, а й від якості організму». І, продовжуючи, слід зазначити, що Японія, наприклад, відсунувши поріг вакцинації маленьких дітей від народження до 2-х років, пересунулася на останнє місце з дитячої смертності, тобто отримала з усіх країн найменшу кількість останніх.

Повертаючись до України, можна сказати, що питання про небезпеку щеплень лікарями не ставиться зовсім. Є Закон про обов'язковість щеплень. І який лікар не послухається його? Звичайно, якщо тільки ризикне поплатитися своїм робочим місцем. Та й навіщо думати про те, що вакцини можуть бути небезпечними? Роби прищепний календарний план і отримуй свою зарплатню: робота така ...

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...