Конфуцій (551—479 р. до н.е.) є видатною особистістю в історії Китаю. Його глибокі ідеї мали великий вплив не тільки на китайську націю — їх також успадкували японці, корейці, в’єтнамці та інші азіатські народи. В 19-му столітті вчення Конфуція поширилося і в Європі.
Щоб висловити свою повагу, китайці називали Конфуція «наймудріший учитель», «взірець, допоки сонце сяє» і т.д.
Щоб увічнити пам’ять цієї видатної людини, на його батьківщині в повіті Чуфу провінції Шаньдун був побудований великий храм Конфуція, гай Кунів, що служив родовим кладовищем нащадків Конфуція і палац Конфуція. Це були дуже вишукані, величні і дбайливо збережені людьми стародавні споруди.Хунвейбіни зібралися в повіті Чуфу і готуються до карального походу на храм Конфуція. Фото з aboluowang.com
Однак після того, як до влади прийшли комуністи, ця історична спадщина стала об’єктом нападок з боку компартії. У жовтні 1966 року один із керівників «Культурної революції», Ці Беньюй, послав юних хунвейбінів із Пекінського педагогічного університету на чолі з Тан Хоуланом зруйнувати храм Конфуція.
11 жовтня понад 200 чоловік на чолі з Таном прибули в повіт Чуфу і разом із соратниками з місцевого педінституту, після отримання конкретних вказівок від Ці Беньюя, протягом двох днів повністю знищили цю високоповажну в Китаї давню пам’ятку великому вчителю.
28 і 29 листопада в повіті Чуфу відбулося «Урочисте зібрання з нагоди повного знищення конфуціанських реліквій». На зборах лідери хунвейбінів пафосно зачитали рапорт Мао Цзедуну, в якому йшлося наступне: «Вельмишановний і улюблений наш очільнику Мао! Ми зробили це! Ми зробили це! Ми скинули ідоли Конфуція і розбили пам’ятні дошки „зразкової людини всіх поколінь“. Ми зрівняли з землею його могилу, розбили його феодальний храм і його статую всередині храму…»
Всього було розбито більше тисячі кам’яних стел Конфуція, більше 6 тисяч пам’яток культури, що пов’язані з ним, спалено понад 100 тисяч книг і рукописів.
