Джоді Фостер і Терренс Говард обговорюють фільм «Відважна»

Актор Терренс Ховард і актриса Джоді Фостер на прес-конференції, присвяченій фільму «Відважна», яка відбулася в готелі «Sutton Place» 7 вересня 2007 року під час міжнародного кінофестивалю в Торонто, Канада. Фото: Evan Agostini/Getty Images.

Торонто. Першим американським фільмом, представленим на міжнародному кінофестивалі в Торонто, стала картина «Відважна» - трилер режисера Ніла Джордана, з Джоді Фостер і Терренсом Ховардом у головних ролях.
Тоді як фільм заснований на знайомому сюжеті про людей, які беруть правосуддя у свої руки, «Відважна» проникає в суть мислення, страхів і мотивації радіоведучої, яка перетворилася на вбивцю, Еріки (Фостер), життя якої безповоротно змінилося після насильницької смерті її нареченого на вулицях Нью-Йорка.
Головні актори «Відважної» розповіли про своїх персонажів і відповіли на питання, порушені у фільмі, на прес-конференції, що пройшла в Торонто, під час міжнародного кінофестивалю.  

«Мені здається, цей фільм хороший тим, що він поєднує в собі жахливо хитромудрий сюжет, із вже знайомим жанром. Мені подобається поєднання цих двох моментів: фільм, який з одного боку, комерційний, з яким люди з'єднуватимуться звичайним шляхом і в той же час фільм, який примушує задуматися. Я люблю цей фільм, я дійсно ним горджуся, я насолоджувалася кожною миттю дослідження мого персонажа і тією частиною, що робить її неординарною. І мені здається людей вражає те, що вона може розкривати гуманність в собі, яку вона навіть не підозрювала раніше, і ця гуманність - абсолютно прекрасна і одночасно абсолютно жахлива».

«У житті існує це дивне роздвоєння, між законом природи і законом людини, і ми намагаємося і йдемо цією дорогою відмінностей, але різниці не повинно бути, повинен бути тільки один закон. І цей фільм ставить всі правильні питання: «Що б я зробив, знаходячись на її місці? Сидів би і чекав правосуддя? Пішов би 20 разів в поліцейську дільницю, сподіваючись, що може хто-небудь допоможе? Або пішов і купив зброю? Ці питання про гуманність - вони роблять фільм цікавим. Ми живемо  в неспокійний час. Я сподіваюся, що цей фільм підштовхне людей піти в поліцейські дільниці, щоб допомогти громадськості відчути себе трішки безпечніше. Це те, що нам потрібне - щоб люди відчували себе в безпеці. Це порушує безліч питань у моїй свідомості».   

«Вона мисляча, вона интеллектуалка, у неї є відчуття сорому і вона керується моральними принципами. У Нью-Йорку після 11 вересня, де знаходиться «Діснейленд» і «Таймс Скуерe» і поліцейські на кожному розі, чому я не можу відчувати себе в безпеці, чому я відчуваю тривогу, кожен дюйм мене спійманий в оранжевий або червоний сигнал тривоги, хоча це повинен бути найбезпечніший час мого життя. І головний суспільний коментар цього фільму -   насильство абсолютно руйнівне: вона думає, що любить його (персонажа Терренса Ховарда) і він її приваюлює, тому що він - остання хороша людина. Вона хоче, щоб він був тією людиною, хто зловить її, тому що вона знає, що вона погана. І коли ви дійдете  до кінця, ви побачите, що насильство руйнує все абсолютно і навіть остання хороша людина стає поганою».  

Версія англійською: