Подорож до Індії і Непалу (частина 2)

15 Червня 2013

Велика Епоха

Публікуємо другу частину подорожніх нотаток Ігоря Борзаковського, який подорожував до Індії і Непалу. Тут він розповідає про деякі цікаві аспекти індійського та непальського побуту.

Читайте також:

Подорож до Індії і Непалу (частина 3)

Подорож до Індії і Непалу (частина 1)

Сланець, з якого будують будинки. Фото: Ігор Борзаковський/Велика Епоха

Купа каміння — це сланець, з якого будують стіни будинків у горах Індії та Непалу. З цього ж каменю кладуть і дах, вибираючи тонші пласти. Така ось природна черепиця — споруда виходить, як кажуть, на віки.

Дах зі сланцю. Фото: Ігор Борзаковський/Велика Епоха

Будинок, у якому я жив, збудований зі сланцю на розчині з додаванням цементу. У Непалі господар готелю говорив, що клав камені просто на глину. Ось так, виходить, можна будинок побудувати практично безкоштовно з природних матеріалів — екологічно, міцно, тепло.

Ще один цікавий момент. У Дармсалі сидимо якось увечері з усім сімейством, у якого я зупинився, п'ємо чай. Кажу Маделану, господареві дому:

— Отже гая (корова) у тебе є, бакрі (кози) є, от якби в тебе ще пасіка була...

Він радісно:

— Є пасіка!

Я питаю:

— А де? Щось я не бачив.

— Так ось, — показує мені в кут кімнати на невелике поглиблення в стіні.

Я кілька разів з подивом перепитую:

— Це що, вулик?

Він:

— Так.

Фото: Ігор Борзаковський/Велика Епоха

Сіма (донька) і Курміла (мати) кивають мені, що, мовляв, так.

І Маделан не жартує — вулик це. Потім я вдень вийшов на вулицю, подивився на стіну із зворотного боку будинку — дійсно, в стіні маленький отвір, через який залітають бджоли.

Отвір для бджіл. Фото: Ігор Борзаковський/Велика Епоха

— Оце класно, — кажу, — ніяких проблем, не треба ховати вулика на зиму. Не треба його кудись вивозити, захотів меду — відкрив кришку і їж.

— А багато меду виходить? — запитую.

— Так, три-п'ять трилітрових банок, нам вистачає.

Звичайно, розмова зовсім не так відбувалася, як я пишу, половину слів доводилося показувати жестами, половину — пояснювати моєю вбогою англійською. Маделан, на щастя, англійську знав досить непогано, Сіма — трохи гірше, ну а Курміла взагалі не говорила англійською.