ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

60 років марних санкцій проти Північної Кореї

Велика Епоха
США мають намір вжити більш суворі санкції проти Північної Кореї у відповідь на потоплення південнокорейського судна Cheonan 26 березня 2010, імовірно північнокорейським підводним човном.

Південнокореєць бере участь у мітингу проти Кім Чен Іра, лідера Північної Кореї. 20 серпня 2010 року. Фото: Jung Yeon-Je/AFP/Getty Images
Південнокореєць бере участь у мітингу проти Кім Чен Іра, лідера Північної Кореї. 20 серпня 2010 року. Фото: Jung Yeon-Je/AFP/Getty Images
Роберт Ейнхорн, спеціальний радник Державного департаменту США з ядерної безпеки і військового контролю, недавно заявив у Сеулі, що нові санкції проти Північної Кореї будуть введені «протягом наступних декількох тижнів» після врегулювання правових та інших питань.

Незважаючи на заяви США про те, що жителі Північної Кореї не постраждають, міжнародні санкції вже зробили величезний негативний вплив на розвиток країни та її народу. Санкції перешкоджають вливанню іноземного капіталу в Північну Корею, а також припиняють всякі зусилля з надання гуманітарної допомоги корейцям.

Можливо, найбільшу тривогу для розробників стратегій США є те, що ці санкції все далі заганяють Північну Корею під вплив Китаю.

Протягом шести десятиліть з часів початку Корейської війни 25 червня 1950 року США побудували складну систему обмежень на торгівлю, фінансування та інвестиції для Північної Кореї.

Президент Труман наклав повне ембарго на всі види експорту до Північної Кореї через три дні після початку війни, і відтоді подібні санкції були головною стратегією політики по відношенню до Північної Кореї.

Багато корейських експертів вважають, що нові заборони та обмеження в черговий раз не досягнуть своєї мети. Протягом 60 років Вашингтон невтомно стверджував, що санкції проти Північної Кореї посприяють зміні в іноземній і внутрішній політиці цієї країни.

Однак цей підхід, як показала практика, мав незначний ефект. В основному це пов’язано з тим, що Північна Корея компенсує втрати від припинення торгівлі з Південною Кореєю і Японією збільшенням торгового обороту з Китаєм.

Байдужа реакція Китаю на санкції фактично мінімізувала вплив, який США мали намір зробити на Північну Корею.

Китай відіграв значну роль у підтримці економіки Пхеньяну. Будучи зацікавленим у забезпеченні стабільності Північної Кореї як буферної держави і збільшенні впливу на Корейський півострів, Китай має стратегічні інтереси у збереженні статусу-кво в Північно-Східній Азії.

Удар по північнокорейцях

Хоча нові санкції спрямовані проти режиму країни, однак вони, очевидно, матимуть і вторинний ефект — подальше погіршення становища і без того бідного населення.

Фінансові обмеження дійсно перешкоджають іншим країнам і компаніям вести торговельну діяльність у Північній Кореї.

Згідно з даними Корейського інституту міжнародної економічної політики в Сеулі, іноземні інвестори в основному утримуються від потенційно прибуткових проектів в Північній Кореї через побоювання економічних обмежень з боку США.

Хоча Північна Корея компенсувала розірвані торговельні відносини з Японією і Південною Кореєю збільшенням торгівлі з Китаєм, все ж таки здатність Пхеньяну підтримувати економіку значно ослабла.

У 2001 році торговельний оборот між Японією і Північною Кореєю досягав 1,3 млрд дол. Японський експорт при цьому становив 1,1 млрд дол., а імпорт з Північної Кореї — 226 млн дол. Однак до 2008 року, як раз перед ракетними випробуваннями і прийняттям санкцій Ради безпеки ООН, японський імпорт товарів з Північної Кореї був повністю зупинений, а експорт — зменшився до показника 7,6 млн дол.

Ключовий гравець: Китай

У той час як Північна Корея втрачає своїх торгових партнерів і джерела гуманітарної допомоги, у неї залишається один потужний друг — Китай. Останній вклав значні інвестиції в розвиток Північної Кореї. З 1995 по 2008 рік Китай забезпечив країні найбільшу продовольчу допомогу, що становить 27% від загальної наданої допомоги харчовими продуктами.

Проте не тільки їжею і паливом Китай допомагає своєму сусідові. Китай співпрацює з міжнародною інвестиційною групою, яку створила Північна Корея для розвитку портів, залізниць, легкої промисловості і сільського господарства.

Зокрема, Китай зацікавлений у порту Rason з метою отримання доступу до сталі і вугілля. Китай уже підписав договір про оренду портових споруд Північної Кореї до 2028 року. Глава міжнародного департаменту Комуністичної партії Китаю Ван Цзяжуй, який відвідав Пхеньян у лютому 2010, надав північнокорейцям позику в 10 млрд дол. для розвитку інфраструктури, що еквівалентно 70% ВВП Північної Кореї.

Шон Рейн, засновник Групи маркетингових досліджень ринку Китаю, нещодавно писав у своїй колонці видання Forbes: «Нові санкції і військово-морські навчання в регіоні не допоможуть жителям Північної Кореї і не зроблять ситуацію на Корейському півострові безпечнішою. Насправді ці дії тільки зміцнять режим Кім Чен Іра і одночасно ще більше погіршать життя північнокорейцям».

«Найкращий спосіб перетворити Північну Корею на стабільну і безпечну державу — це робити протилежне тому, що ми робимо зараз. Нам слід скасувати наші економічні санкції і інвестувати більше грошей в країну», — сказав він.

Автори Крістін Ан і Хейон Кім — оглядачі американської аналітичної організації Foreign Policy in Focus («Міжнародна політика у фокусі»), а також члени Національної кампанії за припинення Корейської війни.