• Пам'ятники Києва в небезпеці (частина 2)

  • Неділя, 3 червня 2012 року

Михайло Дегтярьов — член Національної спілки художників України, мистецтвознавець, якому небайдужа доля історичних та природних пам'яток Києва. Він побоюється, що столиця в найближчому майбутньому остаточно втратить свій вигляд.

Це друга частина статті «Пам'ятники Києва в небезпеці».

Про хитрощі будівельної мафії і основні виклики, які забудовники кинули старовинним будівлям Києва і мальовничим столичним схилам, Дегтярьов розповів кореспонденту Великої Епохи.

«Я 30 років працював над захистом старовини. Але держава перестала виділяти гроші. І як бачите: гинуть пам'ятки архітектури».

Михайло Дегтярьов

Нижче представлено розповідь Михайла Дегтярьова.

Загроза мальовничим схилам Києва

Колись віруючі люди підходили до Лівого берегу до революції, і, побачивши красу цього ансамблю, падали на коліна як перед живою іконою. Ця панорама в багатьох іконах навіть як фон використовується. І ось невдячні наші сучасники таке насильство чинять! Хоча за законом це історичний ландшафт, який є охоронною зоною, тобто він не повинен висотками руйнуватися.

Взяти хоча б нашу набережну, починаючи від поштової площі до пішохідного мосту. У газеті «Сегодня» недавно була публікація про проекти будівництв, які збираються реалізувати в Києві незабаром. Один із проектів — «Морський лайнер» біля Поштової площі, автор проекту — Скорик Лариса Павлівна, головний радник з питань архітектури.

Згідно з проектом, це буде 3—4 засклених поверхи суцільною смугою вздовж історичного ландшафту. А це ж літописні наші зелені схили — мало де в світі таку красу в історичному центрі побачиш.

Це візитна картка Києва, це нерукотворний пейзаж у поєднанні з тими комплексами святинь, які вінчають ці схили. Цей проект ще й антиестетична річ. Уявляєте: сонце вранці піднімається, це буде рожеве все. У спеку там буде спекотно, взимку холодно, антиестетичність, та й загроза зсувних процесів. Але головне, за законом — це історичний ландшафт, що має охоронятися. Пряме порушення.

Київські схили Дніпра на світанку - природний пам'ятник Києва. Фото: Віталій розжаривши / raskalov-vit.livejournal.com

Київські схили Дніпра на світанку - природний пам'ятник Києва.

Фото: Віталій Розжаривши/raskalov-vit.livejournal.com

В естетичному стосунку це просто огидно, тобто літописні наші гори, наші зелені схили просто відрізаються від гладі води. Адже зараз це гармонійне поєднання — блакитна гладь води і зелені схили. Згідно з проектом, транспортні потоки повинні йти в підземний тунель. Люди нібито будуть гуляти зверху. Будуть у ресторани заходити, музеї якісь там відкриють. А весь транспортний потік буде під землею, але уявіть, яку кількість транспорту, техніки потягнуть ці новобудови. Тобто неминучі автокатастрофи, затори. Що не візьми...

Була ще одна історія, коли архітектурна влада Києва оголосила, що проводиться конкурс щодо облаштування київських схилів, і виграла нібито якась іноземна, колумбійська чи що, фірма — вони все суцільно засклити збиралися, і перше місце навіть їм приписали і видали якусь грошову премію. Сповнені жахом були всі переживальники за київську старовину. А я їм пояснював, що такого не може бути. І я як передбачав — правильно вгадав, що це спеціально блефує влада для того, щоб потім сказати: бачите, ці іноземці не поважають нашу спадщину, а Л.П. дуже делікатна в тих місцях, де можна ті скельця свої ставити.

Вертолітний майданчик для Президента поруч із Маріїнським палацом теж зводять на схилах літописних — лізуть прямо на схили, які є історично охоронюваним ландшафтом, за законом.

Але мене особисто хвилює не дати набережну засклити. Збираюся зв'язуватися з усіма небайдужими людьми, з лігою екскурсоводів, щоб пояснити, що все це неприпустимо.

Євро і київські святинi

Євро наближається, туристи скоро нагрянуть. Чому б не показати наші справжні об'єкти, найцінніші? Взяти домонгольського періоду Спас на Перескові або Михайлівський Видубицький монастир — тріщини стоять. Пізнішого періоду Трапезна Михайлівського Золотоверхого монастиря теж у тріщинах.

Тріщина на воротах Михайлівського Золотоверхого монастиря. Фото: Володимир Бородін / EpochTimes.com.ua

Тріщина на воротах Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Фото: Володимир Бородін / EpochTimes.com.ua

Коли був такий час, щоб пам'ятники такої значущості стояли в тріщинах, все більше розвалювалися, і ні на консервацію, ні на реставрацію у держави в бюджеті не закладалися гроші? А навпаки, ті невеликі гроші, копійки — 20 млн, які заклали на реставрацію, — вони всі віддані були на нове будівництво — найбільший у Європі буде православний храм на Либідській.

Взяти Десятинну церкву, яку хочуть відтворювати. Ніхто не знає, яка вона була. Якщо відтворений Михайлівсько-Успенський — тут можна вважати, що все виправдано, є підстави, матеріали. А там скільки авторів, стільки і проектів.

Навіть Скорик Л.П. хоче 20 млн із бюджету взяти на Десятинну церкву, щоб просто законсервувати і зробити скляне покриття у вигляді якогось Хреста. А оскільки вони близькі до уряду, цілком можливо, їхній проект займе перше місце, і будуть це робити. Але так не можна цього робити. Чому? Тому що тріщить, повзе Андріївська церква [яка розташована недалеко від Десятинної].

Чому я ще переживаю за неї — бо я співавтор проекту реставрації. У могилі архітектор лежить. За радянських часів нам були потрібні гроші великі на позолочення. Ми довели, що це її растреллієвський справжній образ, і вона була позолочена. Це єдиний справжній на Україні твір Растрелля, притому зі збереженим інтер'єром.

І ось пам'ятник світового значення не тільки архітектури, а й мистецтва і наукових досягнень того часу опинився під загрозою. Там тріщина утворилася величезна, директор цієї філії експертів з ЮНЕСКО приводила, рука туди просовується, такі вертикальні тріщини. І якщо розгорнуто будівництво Десятинної церкви, то доб'ють Андріївську. У мене було кілька публікацій щодо Андріївської церкви, чому це відбулося. Через антизаконні новобудови.

Андріївський узвіз

Громадськість зараз бореться за Андріївський узвіз. За планом заповідника, це, по суті, його серце, і потрібно зберегти ці старовинні будівлі, вони є пам'ятками архітектури. А раз територія заповідника, значить слово реконструкція ніяк не допустиме — тільки реставрація, підтримка того, що там є. А вже потайки затвердили проекти багатоповерхових готелів.

Андріївський узвіз. Фото: Володимир Бородін/EpochTimes.com.ua

Андріївський узвіз.

Фото: Володимир Бородін/EpochTimes.com.ua

І ось один з проектів, який мені вдалося дістати, — це торгово-офісний центр біля основи Андріївського узвозу, на перехресті вулиць Боричів Тік і Фролівська.

Тут під горою Флорівський монастир, тобто територія заповідника, де має зберігатися історичне середовище. Якщо все-таки будуть будувати — це загроза зсувного процесу на всьому Андріївському узвозі. За законом, пам'ятники, їхній обсяг, внутрішнє планування і історичне середовище, що склалося навколо, повинні зберігатися. А що робиться? — Залишають тільки фасадну стінку, не можуть зовсім знести, це ж треба статтю заводити. Так є такий прийомчик, він у Росії використовується: фасади залишають, а все, що за ними, перебудовують, нібито ось місто потребує розвитку.

Якщо цей проект буде втілено, то скільки транспорту потягнеться. Сама архітектура, згідно з цим проектом, моторошна функціональна, схоже на конструктивізм. Поверховість біля дороги там 6 поверхів, а далі вже пірамідально наростає, тобто абсолютно неприпустима річ, з моєї точки зору.

Проект невідомо, затверджений чи ні. Скрізь головний архітектор міста його проштовхує. Як може Целовальник це підписати? Але нікуди він не дінеться від цього, хай відповідає. Як можна не знати, що це територія заповідника «Стародавній Київ», що насильство над пам'ятниками архітектури таке не можна робити, що транспортний колапс може статися, але це вже в останню чергу. А про загрозу всьому Андріївському узвозу не можна не знати. Щоб головний архітектор Києва в порушення законодавства, що стосується заповідної території, ось так поводився з пам'ятниками старовини, дозволив над ними ось таку громаду нагромаджувати — це важко пояснити.

Цікаве до теми
Пам'ятники Києва в небезпеці (частина 1)
Пам'ятники Києва в небезпеці (частина 3)
Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...