• Банки пережили «голодний» вівторок

  • Понеділок, 28 листопада 2011 року

У минулий вівторок банкіри знову почали розповідати один одному різні страхи. Гривневий голод призвів до того, що залучити міжбанківський кредит у гривні стало жахливою проблемою. Ті, в кого гроші були, котирували міжбанк під 90% річних.

За аналогією з «чорними» п'ятницями і понеділком, цей день можна було назвати «голодним» вівторком. Такого дефіциту гривні економіка України вже давно не відчувала. Залишки на коррахунках у вівторок знизилися до 9,9 млрд гривень. Щоб зрозуміти, що це означає, відзначимо один факт — для нормального проведення платежів банківській системі потрібно близько 14 млрд гривень.

Приблизно стільки грошей на коррахунках банків перебуває сьогодні. Але вівторок видався вкрай важким.

Останній раз нижче за позначку 10 млрд вони опускалися влітку 2006 року, та тоді була зовсім інша ситуація на фінансовому ринку.

На 21 листопада 2011 року співвідношення залишків коштів на коррахунках банків до грошової маси становило всього 1,5%. А ще на початку поточного року цей показник був 2,7%.

А на початку літа 2006 року, коли теж залишки на коррахунках банків були нижче десяти мільярдів, співвідношення цих залишків на коррахунках банків та грошової маси було на рівні 4,4%.

Що означає цей показник? Як відомо, банк — це як би посередник між двома великими масивами. З одного боку, в нього можуть бути депозити та інші борги на десяток мільярдів гривень, з іншого боку вкладення та кредити на таку ж суму.

Все це банк реально здатний обслуговувати за допомогою всього 1—2 млрд гривень готівкових та безготівкових грошей. Цього буде вистачати, щоб проводити платежі і навіть видавати деякі кредити.

Але якщо «живих» грошей стає занадто мало, то обслуговувати величезні масиви стає неймовірно складно, і йому потрібно десь позичити «живу» гривню — скільки б вона не коштувала. Приблизно так і сталося у вівторок.

Сьогодні співвідношення залишків коштів на коррахунках банків до грошової маси перебуває на найнижчому рівні за всю історію банківської системи України. Тільки в найкритичніші дні криз вона відчувала такий великий дефіцит гривні. Тому не дивно, що окремі банки на міжбанківському ринку пропонували кредити «на ніч» за ставкою близькою до 90% річних. Для нашого ринку, це «фантастичні відсотки».

Природно, такі відсотки не виникли на рівному місці. Окремі банки так «загралися» операціями на валютному ринку, що в них просто зупинилися поточні платежі в гривні. Не дивно, що вони вийшли на ринок із криком «Беру гривню під будь-які відсотки!». А «будь-які відсотки» як раз близькі до заповітної цифри 100.

У паніки очі завжди великі. Але варто відзначити, що цього разу панічні настрої охопили лише кілька невеликих банків, інші більш спокійно переносили «гривневий голод». Тому велика частина міжбанківських кредитів видавалася за ставками 30—35% річних.

А як тільки НБУ частково наситив банківську систему гривнею через рефінансування і купівлю валюти, ставки почали знижуватися до 20—25%.

Відсутність гривні знизила тиск на курс гривні до долара. Ще 17 листопада 2011 року середній курс долара на міжбанківському ринку становив майже 8,02 гривні. Вже в «голодний» вівторок 22 листопада він впав нижче 8 гривень.

Але як тільки 23 листопада кількість гривні в банківському секторі збільшилася на 3 млрд гривень, курс долара знову почав рости і вже перевищив 8,015 гривні.

Хочемо ми того чи ні, на українському фінансовому ринку існує пряма залежність між кількістю гривні у банків і курсом долара. Зменшуємо кількість гривні — зростають до небувалих висот ставки за міжбанківськими кредитами — падає курс — починає давати збій рух коштів між банками. Насичуємо ринок гривнею — росте курс долара. І цю закономірність неможливо усунути. Принаймні, на цьому етапі.

Чи означає це, що «голод» закінчився? Зовсім ні. Що ж може статися далі?

Перший варіант. З 30 листопада 2011 року банки отримують можливість частково (до 30% суми обов'язкових резервів) не зберігати на рахунку НБУ. Це дозволить збільшити залишки коштів на коррахунках банків на 3—4 млрд гривень. Це сума невелика, але зараз дуже важлива для стабілізації роботи банківського сектора.

Але залишиться проблема попиту на валюту. Крім підвищеного попиту з боку населення на валюту, залишається відкритою проблема пошуку валюти для розрахунків із Росією за газ та погашення боргів та виплати відсотків перед нерезидентами до кінця року. А ще не варто забувати і про зростання попиту на валюту з боку імпортерів в кінці року.

Разом із тим, Нацбанку доведеться або продавати валюту зі своїх резервів, або дозволити девальвувати гривню хоча б до 8,03—8,05 гривні.

Другий варіант. Банки починають продавати валюту зі своїх рахунків. Це, насамперед, валюта, яку вони отримали у вигляді валютних депозитів від населення. НБУ може цю валюту викуповувати і перенаправляти на придбання імпортного газу і розрахунки з закордонними боржниками.

При цьому НБУ буде за рахунок викуповування валюти насичувати ринок гривнею, і вартість гривні на ринку буде знижуватися. Фактично можна буде за рахунок валюти населення розрахуватися за всіма поточними валютними боргами, як бізнесу, так і держави, і ще закупити вдосталь імпортних товарів.

Правда, при цьому банки будуть змушені взяти на себе всі валютні ризики по валютних депозитах. Іншими словами, якщо курс долара в наступному році зросте до 9 гривень і більше, то для банків поточні валютні депозити стануть важким тягарем, оскільки для повернення депозитів банкам доведеться купувати дуже дорогу валюту і тим самим створювати собі великі збитки.

Третій варіант. МВФ, Росія або інша структура надасть Україні валютні кредити — бажано, в кілька мільярдів доларів. Це дозволить НБУ відчувати себе вільніше в кінці року. У цьому випадку буде простіше і здійснювати інтервенції на міжбанківському валютному ринку і задовольняти попит на валюту з боку всіх бажаючих.

Безумовно, є навіть четвертий варіант. Можна не вибирати жоден із вище названих шляхів, а взяти паузу й подивитися, чим усе закінчиться. Вичікування також у дусі НБУ, і воно може бути навіть не найгіршим варіантом. Адже, врешті-решт, «голодний» вівторок пройшов, і ніхто не помер.

Олександр Охрименко, президентУкраїнського аналітичного центру. Економічна правда

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...