• Чому Україні потрібно змінювати імпортні мита

  • Понеділок, 10 грудня 2012 року

Нещодавно понад 20 країн-членів Світової організації торгівлі (СОТ), серед яких Канада, ЄС, США і Китай, критикували Україну за намір змінити імпортні мита на 371 товарну лінію.

Україна хоче переглянути умови свого членства в цій організації, в яку вона увійшла в 2008 році. Члени СОТ закликають Київ відкликати свій запит, дорікаючи владі України в тому, що вона не надала чіткого пояснення своїх дій.

Як вважає Олександра Бетлій, експерт київського Інституту економічних досліджень, Україна вирішила зробити експеримент, скориставшись статтею, яку в рамках СОТ не застосовував жоден з її членів. Нижче представлений її коментар:

«Україна просто скористалася статтею 28 домовленостей в рамках СОТ.

Існує стаття, відповідно до якої кожні 4 роки будь-яка країна усередині СОТ має право давати запит на зміну зв’язувальних тарифів з якихось товарів. Україна є членом СОТ вже протягом 4 років, і тому вирішила це зробити. З чим це може бути пов'язано? З тим, що, наприклад, наш бізнес за деякими товарними лініями незадоволений тарифами, які були встановлені в рамках домовленості до 2008 року.

Ні для кого не секрет, що Україна вступала до СОТ дуже тривалий час, а тоді бізнес не був настільки розвинений, щоб впливати на ці переговори, в основному переговори велися на урядовому рівні без особливих зауважень від бізнесу. Бізнес був нерозвинений на такому рівні, щоб сказати про свої потреби. На даний момент від деяких груп надходять заяви, що наші зв’язувальні тарифи досить низькі, і що це не дає можливості внутрішньому виробникові розвиватися.

Оскільки ці дискусії ведуться вже досить тривалий час, тому, я думаю, що уряд просто вирішив спробувати такий елемент домовленостей. Проблема в тому, що цю статтю, наскільки я знаю, ніхто ніколи не використовував, жодна країна, яка є членом СОТ, хоча ця стаття й існує. Тому це взагалі дуже цікавий експеримент, оскільки прецедентів не було.

Оскільки мова йде, в першу чергу, про можливе підвищення зв’язувальних тарифів, тому наші основні торговельні партнери не дуже задоволені цією ситуацією. А як може розвиватися ситуація?

Є варіант, що нам скажуть «ні». В основному багато країн кажуть, що вони не згодні з такою політикою. У результати, ми просто ініціювали можливість реалізації такої статті, але не досягли успіху, але така спроба — це вже цікаво. З іншого боку, можливо за деякими тарифними лініями ми все-таки зможемо підняти тарифи у випадку, якщо ми зможемо відреагувати на запити наших торгових партнерів.

У відповідності з домовленостями в рамках СОТ, якщо одна країна піднімає свій захист, піднімає імпортний тариф, то від нас інші країни-партнери можуть зажадати або попросити укласти домовленості по компенсаційних методах. Наприклад, ми погодимося знизити захист якоїсь товарної групи, або, навпаки, інша країна, яка буде страждати від нашого підвищення, підніме нам теж якийсь тариф.

Україна повинна була вже отримати реакцію всіх членів СОТ. Наскільки я розумію, дуже багато з них сказали, що вони не проти, але це найменші торгові партнери. У той же час найбільші країни, такі як США, країни Європи та інші висловили свою стурбованість через це. Тому що ніхто не хоче сильно зменшувати можливості свого імпорту на іншому ринку.

Далі до кінця року будуть проходити двосторонні переговори між Україною та іншими країнами з приводу можливості підняти ці тарифи, з приводу того, які компенсаційні методи можна запропонувати цим країнам. У мене відчуття, що Україна трохи політично нестабільна країна в тому плані, що у нас політика міняється дуже часто, тому, можливо, ці країни трохи і незадоволені. Тому що, дійсно, 370 ліній — це досить велика кількість». 

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...