• Відновлювані джерела енергії — німецький експеримент

  • Четвер, 16 вересня 2010 року

День 6 вересня став історичною датою для німецької енергетичної промисловості. Саме в цей день ліберально-консервативний уряд Ангели Меркель пообіцяв підтримати позиції країни в ядерній енергетиці і таким чином подовжити життя ядерним електростанціям ще на 15 років, які раніше передбачалося ліквідувати. Це створило перешкоди для повного переходу на відновлювані джерела енергії, які сьогодні займають уже 16% німецького енергетичного ринку.



Суперечливе рішення Меркель, що викликало бурхливі дискусії та демонстрації, було недоцільним. Причина в наступному.

Для більшості німців день 14 липня 2010 не був особливо примітним, якщо не вважати температуру, яка перевищила 30°С. Проте цього дня рекорд було встановлено не в температурі, а у використанні сонячної енергії. 14 липня вперше кількість електроенергії, отриманої сонячними електростанціями по всій країні, перевищила 50% виробленої електроенергії 17 атомних електростанцій, що працюють одночасно.

Відновлювана енергія пройшла свою критичну точку, а країна зробила ще один крок у переході від атомної та вугільної енергетики на відновлювані джерела енергії. Крім того, сім місяців тому Німеччина отримала незвичайний різдвяний подарунок. Сильні вітри 26 грудня 2009 р. подарували безкоштовну електроенергію: вітряні турбіни виробили близько 20,1 мегават. Це привело до здешевлення ціни на неї — 20 євроцентів за 1 кВт.год. Вугільні ж електростанції були змушені платити за електроенергію, а не продавати її.

Ці два дні дали зелений сигнал Німеччині — країна може досягти 100%-го використання відновлюваних джерел енергії.

Протягом десятиліть різноманітні рухи захисту навколишнього середовища, процвітаючі вітро- і геліоенергетика (енергія сонця), а також німецька Партія Зелених мріяли про повний перехід на відновлювані джерела енергії. І зараз у цього починання є політична підтримка. Навіть консервативний міністр охорони навколишнього середовища Норберт Ротген із Християнського демократичного союзу підтримує цей захід.

Розвиток галузі вважається технічно досяжним. Більше того, в усьому світі Німеччина відіграє роль першовідкривача. Подібно до того, як перші користувачі iPhone і «гуглофонів» з системою Android купують їх за завищеною ціною, німці також платять за надвисоким тарифом за вдосконалення технології відновлюваних джерел енергії, тестуючи її переваги і недоліки. Іншим країнам, коли технологію відпрацюють і випробують, відновлювані джерела енергії вже будуть коштувати в рази дешевше в міру збільшення попиту.

Німеччина отримує вигоду, стаючи експертом у цьому зростаючому ринку. Дійсно, якщо раніше основний аргумент для розвитку відновлюваних джерел енергії полягав у протидії зміні клімату та зменшенні викидів вуглекислого газу, то зараз заговорили про енергетичну безпеку та безліч нових робочих місць, які забезпечить відновлювальна енергія.

Але розвиток цієї технології стикається і з певними складнощами. Німеччина має не найбільш придатні умови для відновлюваних джерел енергії. Їй не вистачає енергії вулканів як в Ісландії, або довгого узбережжя з сильними вітрами, як в Ірландії, Великобританії або Марокко. Та й на відміну від Норвегії, яка виробляє основну частину електроенергії за допомогою гідроенергетики для всього лише 4,8 млн населення, Німеччина повинна забезпечити нею більше 80 млн осіб.

Проте з цього можна зробити висновок: якщо технологія буде реалізована тут, у центрі Європи, то це буде можливо здійснити скрізь.

У 2008 році німецьке виробництво електроенергії на 70% залежало від імпорту вугілля, газу, нафти і урану.

Стратегічна мета, поставлена на кінець 1990-х, полягала у досягненні 10%-го використання відновлюваних джерел енергії в загальному обороті електроенергії. У 2009 році було вироблено 9,8 мегават сонячної енергії, а також 25,8 гігаватт енергії вітру. На сьогодні 16% електроенергії виготовляється відновлюваними джерелами. І експерти вважають за можливе перехід від 16 до 100%.

Німецький уряд нещодавно змінив стратегічну мету досягнення до 2020 року 20%-го використання відновлюваних джерел енергії на 30%. Німецька асоціація виробників відновлюваної енергії йде ще далі, стверджуючи, що до 2020 року можна досягти і 47% використання.



100% — не за горами



Консультативний орган з наукових питань німецького уряду опублікував дослідження, яке проводилося Німецьким інститутом авіації та космонавтики. Дослідники підраховували 24 години на добу протягом усього року середні показники виробництва сонячної і вітряної енергії. Результати їхнього дослідження однозначні: повний перехід на відновлювані джерела енергії не тільки технічно досяжний, але й економічно вигідний. Збільшення бюджету інвестицій у цю галузь буде компенсований меншими витратами на імпорт вугілля і газу.

Урядовий комітет із захисту навколишнього середовища також опублікував дослідження, сфокусоване на регіональних перевагах і комунікаціях: у той час як вітер має силу на півночі і сході, сонця більше дістається півдню, в інших же частинах країни є потенціал використання енергії біомаси та гідроенергії. В цілому ці особливості регіонів можна використовувати для балансування виробництва електроенергії протягом усього року.

Найбільш важлива цеглинка в німецькій політиці щодо відновлюваних джерел енергії — це пільговий тариф. Він гарантує фіксовану ціну на відновлювану енергію, яка буде зменшуватися в процесі подальшого переходу на її повне використання в країні. Ця проста ідея збільшила інвестування у відновлювані джерела енергії в 18 країнах Європейського Союзу, а також в Японії, Бразилії та Канаді.

Для наочності: У 2009 році Німеччина завдяки цим нововведенням попередила викиди 74 млн тон вуглекислого газу в атмосферу. Міністерство охорони навколишнього середовища хвалить ще одну вигідну сторону справи — 300 тисяч нових робочих місць у галузі чистої енергетики.

Витрати або інвестиції?

Витрати — хитре питання, певна річ. Критики, такі як фахівець з охорони навколишнього середовища Джордж Монбіот, вважають, що пільговий тариф коштує занадто дорого. Це правда: ціни на електроенергію в Німеччині зросли більш ніж на 60% за останнє десятиліття.

Міністерство охорони навколишнього середовища Німеччини стверджує, що цей тариф винен не більше ніж у десятій частині від цього подорожчання, або близько $ 3 на місяць на середньостатистичну сім’ю.

Але гра варта свічок, враховуючи, що Німеччина не тільки випробовує цю технологію як першовідкривач, але й формує світовий ринок.

Організація McKinsey & Company спільно з Імперським коледжем провели дослідження «Путівник у 2050 рік» щодо можливості досягнення «процвітаючої, вільної від вуглекислого газу Європи». Висновок дослідження: Європа може за німецьким прикладом повністю перейти на відновлювані джерела енергії шляхом створення «розумних електромереж» із міцними трансмісійними лініями між північчю і півднем. Для початку між Францією та Іспанією, а також Італією та її сусідами. Без цих трансмісійних ліній буде неможливо розподіляти вітряну та сонячну енергії по всій Європі.

Незважаючи на безліч аргументів за відновлювані джерела енергії, тема залишається об’єктом дискусій. Хоча Ротген, міністр охорони навколишнього середовища, цілком підтримує цей почин, йому протистоїть потужне лобі інтересів атомної енергетики з боку його однопартійців. Через рішення, прийняте Ангелою Меркель, продовжити існування атомних електростанцій, Ротген програв цей бій. Найімовірніше, федеральні суди будуть також розглядати це питання, оскільки опозиційні партії вже заявили про свій намір звернутися до них.

Німеччина вирішила ліквідувати атомну енергетику поступово, проте ця зміна в політиці ліберально-консервативної коаліції означатиме певний стопор в розвитку галузі відновлюваних джерел енергії. Адже потужність великих атомних і вугільних електростанцій для покриття базового навантаження залишає мало шансів для менш стабільних сонячних і вітряних електростанцій.

Повернення до атомної енергетики принесе чотирьом найбільшим об’єктам галузі надвисокі прибутки — в середньому 1 мільйон євро щодня на кожну атомну електростанцію.

Цієї осені тема буде далі ходити на вустах. Але голос громадськості зрозумілий — більше 80% населення підтримують повний перехід на відновлювані джерела енергії, як показали результати опитування, проведеного інститутом соціологічних досліджень FORSA.

Тим часом, основне місце базування уряду вже перейшло на відновлювані джерела енергії: в парламентських будівлях встановлений дах з панелями сонячних батарей. Рейхстаг має власну геотермальну електростанцію. А чи піде за урядовими будівлями і решта частини країни, буде вирішено наступними місяцями. Ключ — у політичній волі, а не технічній або економічній досяжності.

Автор Даніель Боез — репортер берлінського журналу Zitty. Опубліковано з дозволу YaleGlobal Online, інтернет-видання організації Yale Center for the Study of Globalization. Yale Center вивчає питання, пов’язані з тенденціями глобалізації.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...