• Чому китайський режим опинився на межі краху?

  • Євген Довбуш | Велика Епоха
    Неділя, 13 травня 2012 року

У верхівці влади Китаю в лютому цього року розгорілася боротьба між двома негласними кланами, один із яких підтримує реформи, а інший — політику жорсткої цензури і придушення свободи. Якщо реформатори отримають перемогу, компартія Китаю опиниться в небезпеці.

китайський режимДо фракції реформаторів належить чинний лідер партії Ху Цзіньтао і прем'єр Вень Цзябао. Інший клан представляє колишній диктатор Цзян Цземінь і його головний помічник Чжоу Юнкан, яким вигідно підтримувати репресивний режим у країні. Якщо вони (Цзян і Чжоу) програють цю боротьбу, то Китай вступить на шлях реформ.

Чжоу Юнкан є главою політико-юридичної комісії (ПЮК), яка має владу над верховним судом і прокуратурою, міністерствами внутрішніх справ, юстиції і закордонних справ, службою безпеки та воєнізованої міліцією. ПЮК контролює близько 1,5 млн воєнізованих міліціонерів, що робить її другим центром впливу в партії, а також конкурентом армії, підконтрольної Ху Цзіньтао.

Цзян Цземінь відомий тим, що прийшов до влади у 1989 році, після того як підтримав придушення студентів за допомогою танків та армії. Також він має лиху славу через те, що в 1999 році одноосібно розв'язав репресії проти близько 100 млн послідовників Фалуньгун по всій країні. Цзян Цземінь і Чжоу Юнкан, які за останні більш ніж 10 років встановили в Китаї репресивну машину, зараз на очах втрачають владу над підконтрольними їм силовими структурами.

Докладніше про те, як розгортається боротьба за владу в Китаї, читайте в спецтемі Великої Епохи «Китайський режим переживає кризу».

Якщо це відбудеться, Ху і Вень розкриють злочини, скоєні Цзяном і його пособниками по відношенню до Фалуньгун, і віддадуть злочинців правосуддю, то ці репресії, які тривають досі, припиняться, і режим у нинішньому вигляді перестане існувати.

Зараз у китайському інтернеті все частіше стають доступними запити на «чутливі» для влади теми. Зовсім недавно китайські користувачі інтернету вже могли знайти в пошукових системах раніше заблоковану «Великим китайським фаєрволом» інформацію про злодіяння Цзяна, зокрема про насильницьке видаляння органів у живих послідовників Фалуньгун. Тимчасове зняття цензури, як вважають політичні оглядачі, пов'язано з тим, що Ху і Вень хочуть використати вчинені Цзяном злочини як інструмент для зміщення його клану з політичної арени Китаю.

Чотири загрози компартії

Над владою Китаю сьогодні нависли, щонайменше, чотири загрози, які обіцяють крах компартії.

Вень Цзябао на одній із партійних зустрічей запропонував реабілітувати жертв придушення повстання студентів 4 червня 1989 року, за даними джерел із Пекіна, близьким до керівництва партії. Це рівнозначно тому, що компартія засуджує сама себе в очах людей, і, можливо, реабілітація спричинить за собою нові демонстрації на підтримку демократії, подібні тим, що відбулися в той час (у 89-му році). Це перша загроза.

Також джерело Великої Епохи в Пекіні повідомило, що Вень Цзябао закликав відновити репутацію Фалуньгун і реабілітувати його послідовників. Однак інші вищі керівники країни з ним не згодні, оскільки побоюються того, що оприлюднення цих фактів може спричинити за собою «негайний крах компартії», стверджує джерело.

Якщо компартія зізнається в тому, що вона протягом 12 років відправляла сотні тисяч людей у тюрми, де піддавала їх жорстоким тортурам, то це завдасть другий удар по репутації партії. Це рівнозначно самогубству.

Коли вся ця інформація, яка роками ретельно приховувалася і спотворювалася пропагандою, стане надбанням громадськості, то компартія природним чином перестане існувати у Китаї. Крім того, в останні роки самі китайці заявляють про швидке падіння режиму.

У 2004 році серія статей «Дев'ять коментарів про комуністичну партію» поклала початок масовому руху виходу китайців з усіх організацій компартії Китаю (КПК) — власне самої партії, ліги піонерів і комсомолу. Зараз більше 114 млн осіб заявили про вихід. В середньому за рік близько 16 млн осіб залишають ряди КПК. Це третя загроза, яка віщує крах компартії.

Більш докладно про рух виходу з КПК читайте в статті «Комуністична партія Китаю втратила довіру 80 мільйонів китайців»

 

Небезпечною тенденцією для нинішньої влади є і те, що число протестів проти свавілля чиновників стрімко зростає.

 

За оцінками політолога Маррі Скот Тернера, в 2008 році у Китаї відбулося 120 тис. масових протестів. Сє Йелан, професор Пекінського університету, посилаючись на статистику влади, повідомив, що в 2009 році ця цифра становила вже 230 тис. У лютому 2012 року Ню Веньюань, професор Академії наук Китаю і радник Держради КНР, зазначив, що в 2011 році кожен день у країні в середньому відбувалося близько 500 спалахів народного гніву (в сумі за рік — близько 182 500 демонстрацій). Це четверта загроза для правлячої партії.

Все це підтверджує: китайське суспільство чекає змін. Останні події вказують на те, що негласна фракція Ху Цзіньтао і Вень Цзябао готова реформувати репресивний китайський режим. Ситуація в Китаї нагадує СРСР наприкінці 80-х.

Тим не менш, якщо Ху і Вень знайдуть у собі сили, щоб остаточно подолати угруповання Цзян Цземіня, і викриють його злочини, то вони завоюють симпатії китайців. У цьому випадку найкращим сценарієм буде мирна трансформація китайської компартії. Схоже, що червона династія підходить до кінця, і скоро ми побачимо новий Китай.

----------------------------------

Китайський режимЧитайте інші статті про останні доленосні події в Китаї у спецрубриці Великої Епохи «Китайський режим переживає кризу». Оглядачі Китаю відзначають, що розпалена боротьба за владу, ймовірно, призведе до реформування політичної системи країни. Прослідкуйте, як розвивалася ця боротьба в хронологічному порядку. Дізнайтеся в обличчя головних фігурантів боротьби за владу в правлячій верхівці Китаю.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...