• Мікроблоги змінюють Китай

  • Вівторок, 7 лютого 2012 року

Будучи бажаним механізмом для свободи слова, мікроблоги швидко поширилися по всьому Китаю, але так само швидко і закрилися. Після того як Twitter, Facebook та інші соціальні мережі відіграли ключову роль у виборах в Судані у квітні 2010 року, китайський режим усвідомив ступінь небезпеки, яку мікроблоги представляють для його правління.

На 8-й Китайській конференції з інтернет-технологій, яка пройшла в червні того ж року в Пекінському університеті, розглядалися такі теми, як «Twitter і політика» і «Підбурювальна природа мікроблогів».

За темою «Twitter і політика» обговорювалося, яким же чином більшість політично активних китайців, у тому числі зарубіжних дисидентів і активістів за демократію, користувалися Twitter. Ця дискусія вплинула на інші електронні та друковані ЗМІ в Китаї.

Відносно теми «Підбурювальна природа мікроблогів» учасники конференції звернули увагу в основному на те, що блоги дозволяють людям висвітлювати протести і відразу викладати інформацію про події в інтернет у реальному часі.

Навіть при тому, що режим компартії усвідомлював, яким потенціалом володіють мікроблоги для мобілізації людей і поширення інформації, не підданої цензурі, все ж 4 великим доменам було дозволено відкрити мікроблоги. Фінансові інтереси зіграли головну роль у їх відкритті, і Пекін, маючи багаторічний досвід контролю над інтернетом, був упевнений, що здатний тримати китайську мережу в узді.

Менш ніж за 2 роки ера мікроблогів стала розквітати в Китаї.

Адміністратори доменів, схоже, доклали чимало зусиль, щоб переконати китайський режим у вигоді для країни індивідуальних акаунтів у соцмережах.

У першому щорічному звіті щодо використання урядом мікроблогів, опублікованому в січні цього року, повідомлялося, що 2011 рік є «першим роком мікроблогів, що спонсоруються китайською владою». Кількість сторінок урядових агентств або чиновників на популярному сервісі Weibo збільшилася на 200% порівняно з 2010 роком.

Сайт SINA (також відомий як Weibo) підтвердив, що близько 20 000 сторінок створені чиновниками та держагентствами.

Китайські користувачі інтернету, в тому числі чиновники та звичайні громадяни, і навіть іноземні спостерігачі звернули увагу на активність Weibo в «обговоренні державного управління».

Багато чиновників стали посміховиськом після того, як відкрили сторінки на Weibo. Був випадок, коли користувачі відслідкували, що один чиновник із провінції Цзянсу листується зі своєю коханкою за допомогою мікроблога. Повідомлення на його сторінці 20-річної Го Меймей, яка хвалилася про свій добробут і зв'язки з організацією «Червоний Хрест», накликали ганьбу на цю міжнародну організацію.

З метою контролювати громадську думку в мікроблогах режим заохочує чиновників відкривати свої сторінки і навіть проводить тренінги, сподіваючись поліпшити взаємозв'язок між чиновниками та громадянами і поліпшити таким шляхом образ країни.

Проте насправді мікроблоги чиновників зробили незначний вплив. «У державних мікроблогах третя частина чиновників ніколи не публікувала повідомлення, а половина опублікувала менше 10 повідомлень», — писала газета Китайський економічний тижневик у грудні минулого року.

Деякі китайські вчені, яким небайдужа країна, в тому числі і деякі журналісти, використовували мікроблоги, щоб поширити заклики до свободи і демократичних цінностей. Декілька з них мають десятки тисяч шанувальників. Вплив цих людей у мікроблогах набагато перевищує популярність знаменитостей і зірок спорту. Подібні сторінки відслідковуються режимом і часто закриваються.

Нільсен, дослідницька фірма в області ЗМІ, опублікувала порівняльну характеристику мікроблогів у США і Китаї, відзначаючи, що друковані китайські ЗМІ зазнають цензури, що дає користувачам мікроблогів унікальну можливість поширювати привабливу для звичайних користувачів інформацію.

Однак цю можливість пригнічують. Під суворим контролем режиму компартії політичний тиск, який здійснюють мікроблоги в Китаї, в основному, знищується.

Weibo домігся величезного впливу на держапарат країни після аварії високошвидкісного потягу в місті Веньчжоу в липні 2011 року. Користувачі інтернету негайно опублікували всякого роду інформацію та фотографії після катастрофи, показуючи громадськості, що сталося.

Згодом китайський режим посилив контроль над Weibo.

Під час інциденту в селі Укан провінції Гуандун восени минулого року, коли селяни вигнали з села партійних чиновників, режим піддав цензурі всі повідомлення, пов'язані з цим випадком, і заблокував деяким впливовим користувачам Weibo можливість публікувати коментарі.

Приміром, моя сторіночка на Weibo не дозволяла мені завантажувати статті, і я тільки могла читати повідомлення — публікувати їх не могла.

За допомогою таких заходів режим припинив «підбурювальну природу» мікроблогів у цей раз.

Щоб звести ризик від мікроблогів до мінімуму, в грудні минулого року режим компартії почав запитувати особисті дані під час реєстрації кожної сторінки. Головні домени закрили багато сторінок у мікроблогах, які розглядалися як політично небезпечні. 4 сторінки на Weibo, що належать мені, були заблоковані. Після впровадження цих заходів багато сторінок на Weibo, які не зареєструвалися з використанням особистих даних користувача, було видалено.

У нормальній країні урядові органи повинні мати зворотний зв'язок із суспільством. У боротьбі за контроль преси і свободи слова Пекін виграв певну кількість битв. Однак я вірю, що в самому кінці він не уникне поразки.

Хе Цінлянь — відомий китайський економіст, проживає в США. Автор книг «Підводні камені Китаю», яка оповідає про корупцію під час китайської економічної реформи в 1990-х роках», а також «Туман цензури: контроль над ЗМІ в Китаї», де розповідається про обмеження і труднощі в роботі китайських видань.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...