• Фестиваль живої музики під відкритим небом 'Країна Мрій'

  • Вівторок, 12 липня 2005 року

"Країна мрій" - саме так називався фестиваль живої музики під відкритим небом, що проходив з 8 по 10 липня на Співочому полі у Києві. Основні музичні події проходили на Головній сцені щодня з 19.00 до 20.00.

Фестиваль, який є втіленням ініціативи лідера рок-групи "Воплі Відоплясова", Олега Скрипки, другий рік підряд запросив поринути в спілкування із традиційною культурою України та інших країн світу. Головною ідеєю фестивалю було максимально передати колорит українського фольклору. Окремим акцентом фестивалю цього року є автентичне мистецтво, саме тому на сценах фестивалю було представлено більше десяти автентичних колективів. Організатори фестивалю здивували й порадували глядачів насиченістю та розмаїттям програми. На фестивальній території було розташовано сім сценічних майданчиків, кожен з яких пропонував свою неповторну програму. Цього року вперше відкрилася "Обрядова Сцена", котра щодня пропонувала досить камерні театралізовані фольклорні дійства українських, болгарських, кримських обрядів.

Програма денних сцен фестивалю давала можливість всім охочим навчитися як автентичним, так і фольклорним танцювальним наукам. На кобзарській сцені виступали найбільш відомі українські лірики й кобзарі.

Великим різноманіттям відрізнялася дитяча програма. До спілкування з дітьми були запрошені майстри, які навчали мистецтву виготовлення народної іграшки із соломи, ниток та глини. Діти могли повною мірою виявити свої образотворчі хист та фантазію, розфарбовуючи керамічні картонні хатки.Також були організовані майстер-класи народних ремесел. Сама алея майстрів представляла майже всі народні промисли з різних регіонів України: гончарство, ковальство, ткацтво, різбярство й т.д.

 

 

До виставки народних майстрів додалася виставка - продаж народних інструментів. Цікаво, що за час проведення фестивалю більшість відвідувачів були одягнені у вишиванки. Усе співоче поле - неначе занурене в дух давніх звичаїв українських предків.

Треба сказати, що на фестивалі помітно виділялися представники індійської культури. Їх строкаті намети, народна індійська музика, а також вегетаріанські солодощі не залишили нікого байдужим.

З українських команд виступали гурт Тартак, який до фестивалю підготував спеціальну фольклорну програму, Гайдамаки виконали «Карпатське ска». Інші українські учасники концертів на Головній сцені – Очеретяний кіт, Гуцул Каліпсо. Здивував віртуозною грою на бандурі Роман Гриньків. Особлива програма була представлена також і гуртом Мандри. І, звісно, завершальний акорд у програмі фестивалю поставили самі «Воплі Відоплясова», які виступили з фольклорним оркестром.

Серед запрошених на фестиваль закордонних команд були: проект ЮР’Я (Білорусія), який виконував давні білоруські мелодії, поєднавши їх із сучасною рок-музикою; "група вуличних свят" Red Cardell (Франція), які синтезують власну мульти-медійну стилістику з незмінним вкрапленням кельтських мотивів. Серед найбільш яскравих подій фестивалю є приїзд безперечної зірки світового рівня - Севари Назархан з Узбекистану, яку європейська преса вже встигла охрестити "узбецькою Мадонною". Її сценічний образ неначе зійшов зі сторінок давніх манускриптів Середнього Сходу, де часто зустрічається зображення самотньої жінки з двострунною лютнею. На прес-конференції Севара журналістам розповіла про те, що сьогодні уряд Узбекистану всіляко підтримує музикантів і приділяє чимало уваги розвитку народної музики. Одним з останніх досягнень Севары є спільна робота з відомим музикантом і продюсером Пітером Гебріелом.

 

Сам же ініціатор фестивалю, Олег Скрипка, поділився з журналістами враженнями про його проведення в цьому році. За його словами, фестиваль “удався”, але все ж таки, арт-група фестивалю буде розмірковувати над питанням, як у наступному році обмежити вхід відвідувачів, наприклад, зробити вхід платним. Інший варіант - фестивалем насолоджуватися зможуть тільки ті, хто одягнувся в національний костюм. Такий підхід має на меті виділення контингенту відвідувачів, які є істинними цінителями даного роду мистецтва. У наступному році планується більш широко показати мистецтво та давні традиції не тільки українських майстрів, але й краще розкрити культуру Сходу. Також Олег розповів про складнощі проведення фестивалю торік, коли колишній уряд намагався фестиваль закрити, а під час його проведення періодично вимикався звук.

Цього року зануритися в народні традиції приїхав і сам Президент із дружиною й маленькою дитиною. Він підходив до кожного з ремісників, обговорюючи національні традиції його регіону, а також згадуючи давні українські обряди. Віктор Андрійович має власну колекцію давніх предметів українського побуту й з ранніх років цікавиться звичаями власного народу.

Своєю любов'ю до українського фольклору поділилася Оксана Білозір, Міністр культури та мистецтв, Народна артистка України. Вона розповіла, що знає понад півтори тисячі давніх українських пісень і з задоволенням виконує їх.

Своїми враженнями про проведення концерту поділилася Ганна Неліна, учасник фестивалю: "Я виступаю разом зі школою традиційного народного танцю. Ми танцюємо українські народні танці, зібрані й записані групою "Божичи" у фольклорних експедиціях по всій Україні. В основному ми танцюємо Центральну й Східну Україну. Західна Україна більш-менш вивчена, але на сході України теж є давня українська культура й, як виявилося, дуже гарна. Не потрібно говорити, що схід русифікований.

 

Головною ідеєю фестивалю є відродження українського фольклору і його популяризація. Цього року фестиваль став дійсно міжнародним, тому що було присутньо безліч колективів з Грузії, Молдови, Росії, Литви, Угорщини, Туреччини, Франції, Польщі й ін. На фестивалі дуже добре сполучаються як автентичні групи, так і групи, які грають й іншу сучасну музику з фольклорними елементами. Представлені обряди, забави для дітей, народні вироби, на які можна не тільки подивитися, але й самому навчитися їх робити. Фестиваль також має значення виключно внутрішнє, тому що він підвищує зацікавленість простих людей до фольклору, пояснює людям, звідки їхнє коріння, звідки вони пішли. Якщо хоча б хто-небудь з відвідувачів, подивившись на те, як ми танцюємо, цим зацікавиться - це буде прекрасно! Українці повинні нарешті зрозуміти, що вони - українці, а не «совєтскіє» люди. Я можу сказати, що у всьому світі існує загальний фольклорний рух. Такі фестивалі проводяться й у Франції, Німеччині й інших країнах. І тому наявність такого великого фестивалю в нас - дуже добре. І те, що приїхали досить відомі фольклорні виконавці з інших країн, теж певний показник".

Незважаючи на те, що даний фестиваль тільки відчинив двері своєї історії, багато відвідувачів, учасників та організатори відзначають його високий рівень і сподіваються на те, що проведення такого заходу стане традиційним для України.


Вл. кор. Ганна Варрава

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...