• Ексклюзив: Чому Бо Сілая вигнали, а Сі Цзіньпін пропав. Частина 2

  • Четвер, 18 жовтня 2012 року

Тринадцятирічна боротьба за владу у верхах компартії Китаю досягла апогею, і партійні лідери наразі повинні зробити свій вибір.

Ексклюзив: Чому Бо Сілая вигнали, а Сі Цзіньпін пропав. Частина 1

Відхід від відповідальності

Рішення Цзян Цземіня переслідувати духовну практику Фалуньгун (інша назва — Фалунь Дафа) — основна причина, чому всередині компартії Китаю наразі відбувається боротьба між двома впливовими фракціями.

Фалуньгун почав розповсюджуватися в травні 1992 року на північному сході Китаю. Практика включає в себе 5 плавних медитативних вправ, а також вчить людину жити за принципами істина, доброта і терпіння. Ця система завоювала широку популярність — за офіційними даними, в 1999 році від 70 до 100 мільйонів чоловік займалися Фалуньгун, що перевищувало число членів компартії Китаю.

Коли в липні 1999 року Цзян Цземінь розв'язав кампанію зі знищення Фалуньгун, він очікував, що впорається з ним за три місяці. Тим не менше, до того часу, коли Цзян повинен був піти у відставку в 2002 році, Фалуньгун не вдалося викорінити.

У зв'язку з цим виникли деякі проблеми. Кампанія Цзяна призвела до того, що майже кожного дванадцятого китайця компартія оголосила своїм ворогом. Мільйони були відправлені в трудові табори, де їх піддавали тортурам, а також промиванню мізків. Тисячі з них загинули в результаті жорсткого ставлення. Ще кілька тисяч були вбиті в результаті примусового вилучення життєво важливих органів.

Цзян і його соратники бояться втратити владу, тому що розуміють, що злочини, скоєні ними під час переслідування, можуть бути викриті, і всіх членів фракції Цзяна притягнуть до відповідальності. Закулісна боротьба, яка огортала 16-й з'їзд партії у 2002 році і 17-й — в 2007 році, а також криза в Китаї, що виникла напередодні майбутнього 18-го з'їзду партії, все це дуже тісно пов'язано зі спробами фракції Цзяна утримати владу і таким чином уникнути відповідальності за скоєні злочини.

У 2003 році Ху Цзіньтао став Генеральним секретарем компартії, але довгий час не мав реальної влади. Цзян Цземінь все ще залишався головою Центральної Військової комісії і як і раніше віддавав накази.

І внаслідок того, що Цзен Цінхун, давній соратник Цзяна, займав пост віце-голови компартії, Ху Цзіньтао і прем'єру Вень Цзябао було важко поширювати свій вплив за межі основної будівлі партійного оплоту — палацу Чжуннаньхай.

Після того, як Цзян остаточно пішов у відставку в 2004 році, Ху Цзіньтао став головою Центральної військової комісії, проте влада Ху обмежувалася лише тим, що він міг призначати генерал-майорів.

У Цзяна і Ху Цзіньтао були різні погляди на Фалуньгун [Докладніше у статті «Репресії Фалуньгун: як усе почалося» — прим.ред.].

Для того, щоб здійснювати переслідування послідовників Фалуньгун, компартія витратила величезні гроші, що привело китайську юридичну систему до межі краху.

Колишній заступник директора Бюро поліції Лю Цзін сказав, що під час однієї наради в 2001 році Цзян хотів впровадити осередки Комітету 610 на кожному рівні поліцейської системи (Комітет 610 — орган, заснований фракцією Цзяна з метою здійснювати переслідування проти Фалуньгун, він має владу над будь-якою партійною установою чи органом країни).

Ху Цзіньтао тоді сказав: «Для того, щоб прив'язати осередки Комітету 610 [до поліцейських дільниць], потрібно створити багато робочих місць, і це значно збільшить наші витрати».

Цзян розлютився і закричав на Ху, що показало страх Цзяна перед мирною духовною практикою: «Фалуньгун збирається узурпувати вашу владу, а Ви говорите про витрачені людські і фінансові ресурси?» Ху нічого не сказав у відповідь.

Після замаху на Ху в 2006 році баланс сил почав переважувати в його сторону.

У травні 2006 року Ху Цзіньтао відправився на Жовте море, щоб оглянути флот. В ході перевірки кулемети з двох кораблів відкрили вогонь по ракетному есмінцю, на якому перебував Ху, убивши при цьому п'ятьох моряків.

Есмінець на високій швидкості залишив територію. Щоб уникнути подальших спроб замаху, Ху не повернувся до Пекіна відразу, а відправився в південно-західну провінцію Юньнань. У столицю КНР ж він повернувся лише через тиждень.

Відтоді Ху Цзіньтао почав зміцнювати свій контроль над військами країни, починаючи з Пекіна, потім узяв контроль над Центральною військовою комісією, а потім — над мегаполісом Чунцін.

Ексклюзив: Чому Бо Сілая вигнали, а Сі Цзіньпін пропав. Частина 3

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...