Великі винаходи стародавнього Китаю
Винахід стародавнього Китаю № 1 — папір
Першим великим винаходом стародавнього Китаю вважається папір. Згідно з китайськими літописами династії Східна Хань, папір винайшов двірський євнух династії Хань — Цай Лун у 105 році н.е. У глибоку давнину в Китаї до появи паперу для записів використовували скручені в згортки смужки з бамбука, сувої з шовку, дерев’яні та глиняні таблички і т.д. Найбільш же древні китайські тексти або «цзягувень» були виявлені на черепашачих панцирах, які датуються 2-м тисячоліттям до н. е. (династія Шан).
У ІІІ столітті папір уже широко застосовували для записів замість більш дорогих традиційних матеріалів. Розроблена Цай Лунем технологія виробництва паперу полягала в наступному: кипляча суміш із пеньки, кори тутового дерева, старих риболовних сіток і тканин перетворювалася на пульпу, після чого її розтирали до пастоподібного однорідного стану і змішували з водою. У суміш занурювали сито в дерев’яній рамі з тростини, вичерпували ситом масу і струшували, щоб рідина стекла.
При цьому в ситі утворювався тонкий і рівний шар волокнистої маси. Цю масу потім перекидали на гладкі дошки. Дошки з виливками клали одна на іншу. Пов’язували стопку і накладали зверху вантаж. Потім затверділі і зміцнілі під пресом листи знімалися з дошок і сушилися. Виготовлений за такою технологією паперовий лист виходив легким, рівним, міцним, менш жовтим і більш зручним для записів.
Детальніше про історію паперу читайте в статті Виникнення паперу в Китаї: натхнення цивілізації
Винахід стародавнього Китаю № 2 — друкарство
Виникнення паперу сприяло появі іншого великого винаходу стародавнього Китаю — друкарства. Найдавніший відомий зразок друку на дерев’яних дощках — це сутра (буддійський текст) на санскриті, надрукована на конопляному папері приблизно між 650 і 670 роками н.е. Однак першою друкованою книгою зі стандартним розміром вважається зроблена під час династії Тан (618–907) Алмазна сутра. Вона складається з сувоїв довжиною 5,18 м.
Згідно з дослідником традиційної культури Китаю Джозефом Нідемом, методи друку, які використовувалися в каліграфії Алмазної сутри, значно перевершують по досконалості і вишуканості мініатюрну сутру, надруковану раніше. 
Виникнення друку в дев’ятому столітті істотно змінило техніку переплетення. Під кінець епохи Тан книга зі скручених сувоїв паперу перетворилася в стопку аркушів, що нагадує сучасну брошуру. Згодом при династії Сун (960–1279) листи стали згинати по центру, роблячи перев’язку типу «метелик», через що книга вже набула вигляду сучасної. Династія Юань (1271–1368) ввела корінець з цупкого паперу, а пізніше за часів династії Мін листи почали прошивати нитками. Друкарство в Китаї зробило великий внесок у збереження багатої культури, що формувалася століттями.
Винахід стародавнього Китаю № 3 — порох
Вважається, що порох був розроблений у Китаї в X столітті. Спочатку він використовувався як начинка в запальних снарядах, а пізніше були винайдені порохові снаряди вибухової дії. Порохову цівкову зброю, згідно з китайським літописом, вперше було застосовано в боях 1132 р. Це була довга бамбукова трубка, куди закладався порох і потім підпалювався. Цим «вогнеметом» ворогові наносилися сильні опіки. 
Крім військової справи, порох активно застосовували і в побуті. Так, порох вважався добрим дезінфікуючим засобом при лікуванні виразок і ран, під час епідемій, а також його використовували для труїння шкідливих комах. Проте, мабуть, найбільш «яскравим» винаходом, який з’явився завдяки створенню пороху, є феєрверки. У Піднебесній вони мали особливе значення. За стародавніми повір’ями, злі духи сильно бояться яскравого світла і гучного звуку. Тому здавна на Новий китайський рік існувала традиція у дворах палити багаття з бамбука, який шипів у вогні і лопався з тріском. А винахід порохових зарядів, безсумнівно, налякав «нечисту силу» вже не на жарт — адже за силою звуку і світла вони значно перевершували старий спосіб.
Пізніше китайські вмільці почали створювати різнокольорові феєрверки шляхом додавання в порох різних речовин. Сьогодні феєрверки стали незамінним атрибутом святкування Нового року практично у всіх країнах світу.
Винахід стародавнього Китаю № 4 — компас
Перший прототип компаса, як вважається, з’явився за часів династії Хань (202 до н.е. — 220 н.е.), коли китайці почали використовувати магнітний залізняк, орієнтований на північ-південь. Правда, він отримав застосування не в навігації, а у ворожінні. У древньому тексті «Луньхен», написаному в 1 столітті н.е., в главі 52 древній компас описується так: «Цей інструмент нагадує ложку, і якщо його покласти на тарілку, то його ручка вкаже на південь». Опис магнітного компаса для визначення сторін світу вперше викладено в китайському манускрипті «Уцзін Цзуньяо» 1044 р. Компас працював на принципі залишкової намагніченості з нагрітих сталевих або залізних болванок, які відливалися у формі риби.
Останні клали в чашу з водою, і в результаті індукції і залишкової намагніченості з’являлися слабкі магнітні сили. У манускрипті згадано, що цей прилад використовували як покажчик курсу в парі з механічною «колісницею, яка вказує на південь». Більш досконалу конструкцію компаса запропонував уже згаданий китайський учений Шень Ко. У своїх «Записках про струмок снів» (1088) він детально описав магнітний відхил, тобто відхилення від напряму на істинну північ, і пристрій магнітного компаса з голкою. Використовувати компас для навігації вперше запропонував Чжу Юй у книзі «Застільні розмови в Нінчжоу» (1119 р.).
До відома: Крім чотирьох великих винаходів стародавнього Китаю, умільці Піднебесної подарували нашій цивілізації наступні корисності: китайський гороскоп, барабан, дзвін, арбалет, скрипку ерху, гонг, військові мистецтва «ушу», оздоровчу гімнастику цигун, виделку, локшину, пароварку, палички для їжі, чай, соєвий сир тофу, шовк, паперові гроші, лак, зубну щітку з щетини, туалетний папір, повітряного змія, газовий балон, настільну гру Го, гральні карти, фарфор і багато іншого.