• Мао йде купатися - серйозні природні катастрофи у Китаї

  • П'ятниця, 13 липня 2007 року
 

«Компартія переможе природу і перетворить її на родючі поля». Подібні пропагандистські гасла на тлі катастрофічного положення із навколишнім середовищем вже не діють.

До правлячих кіл компартії все голосніше доносяться протести громадян із вимогами компенсацій, виконання діючих законів, покарання корупції і випадків конфіскації землі. Ці протести вже неможливо придушити, застосовуючи воєнізовані поліцейські підрозділи. Нещодавні природні катастрофи чинять сильний тиск на китайський уряд.

«Боротися проти Неба, Землі і людей», - так закликав Мао Цзедун у 1964 році у маленькій червоній книжці, богохульно названій «Біблією Мао». Кожен китаєць повинен був її вивчати. Але хто читав її тоді і сприймав це серйозно, хто замислювався про зміст, що включає у себе багато аспектів? Ця вимога була виконана у Китаї без довгих роздумів, насильницьким шляхом, без урахування наукових та етичних принципів. У школах і на полях, в університетах і на фабриках усі були зобов'язані читати червону книжку Мао. Прощавай, конфуціанська мораль, прощавай, пошана до природи і людини!

Підкорення природи

І що ж відбувалося далі? Історії, подібні цій. У 50-ті роки було вирішено перетворити солончаки провінції Сіньцзян на родючі землі. До 1966 року у провінцію було направлено 1,4 мільйона військовослужбовців і 100 тисяч молодих людей. У зони, де був брак води, просто на рілля було проведено воду з нечисленних річок. Було задумано таким чином змити сіль і перемістити її у глибокі шари ґрунту. Але ґрунт не увібрав цю воду, вона протекла по поверхні. Після випаровування води, що залишилася, сіль знову вийшла на поверхню. Вся нечисленна рослинність була необоротно знищена. Так звані підручні відправилися далі і повторили це руйнування на новій ділянці землі.

Пустелі, піски, посуха

Ця акція мала ще один наслідок. Озеро Айбі на півночі автономного району Сіньцзян у 80-ті роки зменшилося з 1200 до 530 кв. км, рослинність загинула, місцевість занесло піском. Пісок, перемішавшись із сіллю, загубив 60% лісів. Наказ Мао «Боротьба проти Неба і Землі - це високе задоволення» було виконано, але його інший вислів «Людина переможе Небо» у результаті виглядав, як знущання.

Ще більш катастрофічними стали наслідки народної кампанії 1966 року, організованої КПК. Було вирішено створити на гірських масивах поля, зрівняти гори із землею, збільшити посівні площі за рахунок осушення озер; греблі, перекривши річки, повинні були контролювати тік води. Ця боротьба закінчилася лише у 1980 році - за декілька років після смерті Мао. Наслідки цієї боротьби - зпустелювання, наноси піску і брак води. Ці наслідки відчуваються й досі.

Повені на півдні

З початку червня одна з найбільших країн світу страждає від посух і повеней: на півночі - посуха, на півдні з берегів виходять річки. Дві третини із 28 провінцій Китаю повідомляли про природні лиха. Мешканець села неподалік від Пекіна, протягуючи репортерові висохлу рибу із сухого русла річки, скаржиться, що з початку весни не випало ще ані краплі води. «Що ж мені вирощувати», - каже він, указуючи на висохлу річку. Цього дня стояла незвично сильна для початку літа спека.

Мешканці південних районів Китаю з початку місяця страждають від проливних дощів і зсувів. Спочатку агентства новин повідомили про 200 загиблих. За повідомленнями Міністерства внутрішніх справ Китаю, 10 червня загинуло ще 66 чоловік, відомо також про зниклих без вісти. Близько 140 тисяч будинків було зруйновано. Багатьох людей повінь застала під час сну. У багатьох місцях повністю знищена інфраструктура, провінція Хунань залишилася без електрики, часто не вистачає медикаментів і питної води. В цілому, за оцінками Міністерства внутрішніх справ Китаю, від наслідків повені постраждало близько 16 мільйонів людей.

Засуха на півночі

У той же час на півночі Китаю стоїть спека, і температура піднімається від 36 до 40°. Міністерство сільського господарства повідомляло про 12 провінцій, яких торкнулася посуха. Уряд для вирішення проблеми закликав до збору пожертвувань і ставив у приклад самовіддані дії народної армії. Про конкретні дії з надання допомоги не повідомлялося - Пекін зберігає мовчання.

Тільки у провінції Сичуань від нестачі питної води страждає 4 мільйони людей.

Не вистачає води і для 4,5 мільйона великої рогатої худоби. Через дефіцит води неможливо обробляти поля. За прогнозами, збитки обчислюються мільйонами. У багатьох селах вже зараз не вистачає продовольства.

Проте на сайті адміністрації однієї з провінцій, яких торкнулася посуха, повідомляється, що восени ціни на продукти харчування не підвищаться.

Китайські урядові кола пояснюють природні катастрофи, що почастішали, глобальною зміною клімату. Закордонні ЗМІ, навпаки, вже давно із тривогою повідомляють про забруднення навколишнього середовища і про варварське відношення до природних ресурсів у Китаї, що і є причиною подібних природних катастроф.

Обов'язки імператорів у Стародавньому Китаї

У Стародавньому Китаї люди шанували Небо і Землю. Імператори називалися «синами Неба» і були зобов'язані піклуватися про долю свого народу. За легендою, юний імператор Женьцзун (династія Сун [960-1279 рр.]) почувши від свого радника про посуху, сказав: «За календарем скоро повинні початися дощі. Зачекаємо». Радник, незадоволений відповіддю, заперечив: «Я не прогнозую погоду, але мені здається, що якщо у серці його величності немає віри, то дощу не буде». Тоді імператор вирішив відслужити службу в одному із храмів неподалік від палацу. Радник знову був незадоволений: «Його величність боїться довгого шляху у спеку?». Імператор почервонів від сорому й відправився разом із радником і наближеними у далекий шлях до храму Тайюй. У дорозі вони страждали від спеки та пилу. Після завершення церемонії по дорозі назад імператор поглянув на небо. Небо вкрилося хмарами, і невдовзі висушена земля була рясно полита дощем. Наступного дня імператор на знак подяки Небу і Землі запалив пахощі у відведеному для цього місці.

Моніка Вайс. Велика Епоха

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...