Провінція Сичуань - чудовий ліс, мальовничий гірський пейзаж та апетитна кухня

Провінція Сичуань розташована на заході Китаю. Це край незвичайно красивої дикої природи і водночас божевільної активності людей - 100 мільйонів чоловік живуть там своїм буденним життям. В основному заселені родючі низини на сході, де сприятливий клімат дозволяє отримувати багаті врожаї щороку.

Цей район оточений горами. Північні області провінції покриті густою рослинністю, що складається з порід дерев світового лісового фонду. На заході здіймаються гори Тибету з крижаними вершинами і нескінченними степами. Велика частина провінції розташована в гірських районах, а це означає життя на висоті з поганими дорогами і відсутністю потягів.

Недоступність провінції допомогла зберегти її багату культуру минулих поколінь. Можна зустріти представників національних меншин, зокрема велику кількість тибетців. Там знаходяться величезні території, де зустрічаються представники рідкісної флори і фауни. Провінція Сичуань відома всьому світові як останнє місце на Землі, де в природних умовах мешкають бамбукові панди, сніжні леопарди і золоті мавпи.

Враховуючи щільність населення і відносну бідність більшості людей, рівень злочинності в провінції дуже низький. Покарання за злочини для іноземців досить жорсткі, незважаючи на те, що китайці завжди з великою повагою ставляться до жителів інших країн. У школах другою обов'язковою мовою є англійська, тому, при виникненні яких-небудь проблем в комунікації, обов'язково знайдеться хтось, хто надасть вам допомогу. А якщо їм вдасться подолати свою сором'язливість, то вважайте, що ви придбали друга на все життя.

Ченду

Місто Ченду - це столиця, і найвірогідніший пункт відправлення для будь-якого мандрівника, як для того, що бажає летіти на літаку, так і для того, що вирішив їхати на потягу. Це місто живе не в такому божевільному ритмі, як інші міста Китаю, переважно внаслідок низького рівня життя і особливості розташування. Але лінія горизонту поступово змінюється, блоки квартир і офісів ростуть вверх, наздоганяючи високу статую голови Мао, що здіймається над містом.

У Ченду буде досить цікаво провести день-другий, хоча на довший термін залишатися тут буде нудно. Можна досліджувати традиційні старовинні вулиці або просто повалятися на траві в парках. Нічне життя однакове скрізь, але тут воно в китайському стилі, з вестернізованими барами, караоке і небезпечними нічними клубами. Там можна досить весело провести час, а також запросто познайомитися з місцевими жителями, які не посоромляться поговорити з вами про проблеми життя буденного.

У Ченду існує дослідницький центр з вирощування бамбукових панд у неволі, в якому міститься невелика кількість панд. Умови їх життя просто відмінні, і до них можна підійти досить близько. Панди - це милі неквапливі істоти, вони проводять час за постійним жуванням бамбука. Цікаве те, що вони також їдять і м'ясо, хоча важко уявити панду за ловлею чогось рухомого.

Сичуань - це одне з останніх місць, де в природному середовищі живуть панди, хоча їх чисельність постійно знижується. Майбутнє їх існування залишається під питанням. Уряд постійно прагне поліпшити цю ситуацію, хоча їх зусилля в цьому питанні іноді заходять дуже далеко: у 1990 році було страчено двоє чоловіків, у яких були виявлені шкірки двох панд.

У Сичуань - фантастична кухня. Подорож не вважатиметься вдалою, якщо ви не спробували традиційні страви цієї провінції. Повсякденне приготування їжі виглядає так: всі збираються навколо каструлі з гарячим м'ясним бульйоном і готують суп за своїм власним рецептом. Інгредієнти варіюються, проте в більшості випадків використовуються тонко нарізані шматочки м'яса, морепродукти і овочі.

Інгредієнти м'ясного бульйону включають деякі гострі спеції, і для людини, що вперше покуштувала цю кухню, це може стати досить хворобливим досвідом. Приготування страви може зайняти декілька годин. Запивають суп яким-небудь дешевим пивом, проте після такої гострої страви цей напій буде саме до речі. Якщо ви хочете перекусити чого-небудь гостренького, тоді вам потрібно просто зупинитися в одному з барів по дорозі і з'їсти одну-дві порції шашлику.

Подорож околицями Ченду

Для мене Сичуань дійсно оживає, коли вибираєшся з міста і вирушаєш в скелясту і гірську сільську місцевість. Вам не потрібно далеко йти від Ченду, щоб знайти яке-небудь цікаве місце. Емей Шань - це священна буддійська гора, на якій розташовані численні монастирі. Це досить обширна місцевість, тому вам знадобиться декілька днів, щоб її досліджувати. Люди в цьому районі є завжди, так що вам не вдасться сховатися від торговців футболками з пам'ятними написами і пляшками Коли. Проте все ще можливо піти подалі від натовпів людей і побути наодинці з природою.

У деяких монастирях дозволяють залишитися на ніч, а також по дорозі можна зустріти багато заїжджих дворів. Ця область заселена досить вимогливими мавпами - вони спритні злодюжки, і легко можуть вкрасти у вас якусь річ, або ж стануть випрошувати гостинців. Можливо варто пригостити декількох із них, інакше вони можуть серйозно розсердитися.

Неподалік розташована місцевість, яку називають Лешань. Там знаходиться найвища в світі статуя Будди. Ця величезна 71-метрова статуя була вирізана з скелястої кручі. Здіймаючись над річкою, ця статуя справляє дійсно незабутнє враження.

Подорож на північ

Якщо тримати шлях на північ від Ченду, то дорога приведе вас до гір Цинлінь. У цьому районі розташований національний парк Цзючжайгоу. Це одне з найпопулярніших туристичних місць у всьому Китаї. Віддаленість цього місця поступово згладжувалася, і воно поволі переросло з місця, де ви могли безкоштовно побути наодинці з природою, в місце, куди відправляються дорогі автобусні тури, де будуються готелі, проходять туристичні маршрути і відкриваються туристичні визначні пам'ятки. Проте, це - чудове місце, оточене горами з непрохідними лісами і наповнене річками, озерами і водопадами. Вода в цій місцевості казково чудова, оскільки в ній міститься велика концентрація кальцію. Цей мінерал забарвлює воду в бірюзовий колір і робить її дуже прозорою.

По дорозі на північ, що в'ється серпантином альпійськими луками, трапляється чимало різноманітних досягнень індустрії. Проте слід пам'ятати, що фабрики приносять роботу і достаток в райони, які раніше були дуже бідними. Обвал перекрив дорогу до Цзючжайгоу, тому ми вирішили зупинитися в місті Сунпень. Саме собою місто є чимось невизначеним. Однією з головних розваг для туристів в ньому стали кінні прогулянки сільськими околицями. Нам вдалося виторгувати у місцевої мафії, що влаштовує верхові прогулянки, коней напрокат для чотириденної прогулянки по Крижаній Горі за 5 фунтів стерлінгів в день - це був просто грабіж з нашого боку. Вони дають вам коня, несуть ваш багаж, встановлюють вам намет, готують вам їжу і водять визначними місцями.

Дуже складно не проникнутися поетичним настроєм під час кінних прогулянок у віддалені долини, де існують лише зрідка розкидані ферми і буддійські храми. Але нас попередили, що ця подорож небезпечна. Можна виявитися на багато відрізаними від медичного обслуговування західного типу, а в горах вас можуть підстерігати безліч реальних небезпек. Хоча дуже захоплює відчути смак небезпеки - гостре відчуття від туристичної екскурсії для західних людей - проте, поклопочіться про те, щоб добре до цього підготуватися.

Ми зробили привал на висоті 5000 миль. Гіди відвели коней назад у табір, і ми були погано підготовлені до такої ситуації. Після невдалої спроби піднятися на 6500-метрову гору, що, на думку наших гідів, у нас повинно було легко вийти, наша група виявилася по коліна в снігу, відчуваючи різкий перепад висоти. У нас не було ні карти, анінайменшої ідеї з приводу того, як повернутися назад в табір. На щастя, нам все-таки вдалося знайти дорогу назад, і зараз, згадуючи про це, для нас ця подорож стала хорошим досвідом і корисним уроком.

Дорога Сичуань-Тибет

На захід від Ченду йде дорога Сичуань-Тибет, стародавній шлях, який піднімається до плато Тибету. Зазвичай, чим вище піднімаєшся, тим гірша дорога. Я вирушив цим шляхом, проте, замість того, щоб прийти до Тибету, я потрапив в Юньнань.

Цей шлях займає чотири повних дні на автобусі, так що постарайтеся розтягнути його хоча б на тиждень, щоб поїздка не стала для вас дуже виснажливою. Дороги проходять по самому краю гір, і часом мрієш про те, щоб їх проклали трохи подалі.

На щастя, іноді трапляються досить уважні водії, які на особливо важкопрохідних ділянках дозволяють вийти і піти пішки, тоді як самі поволі і обережно маневрують порожнім автобусом. Не дивно, що багато хто з них любить випити.

Кандін - перша зупинка. Це дуже цікаве місце з різноманітністю буддійських храмів, католицьких церков і традиційних китайських будинків з вкрапленнями квартир в стилі «шлакоблок». Вночі це місце оживає тисячами вуличних забігайлівок, де я покуштував гострий шашлик з яка, який виявився дешевим, як чіпси (насправді, ще дешевше).

Починаючи з цього пункту дорога піднімається до тибетського плато; цю місцевість переважно заселяють тибетці, тому на всьому позначається вплив буддизму. Там же мене відвідало відчуття Дикого Заходу: з ковбоями в китайському стилі, кочівними фермерами і неосяжними степами. Місцеві ковбої роз'їжджають на мотоциклах або конях, але не з рушницями, а з мечами. Коли я спробував ближче розглянути меч одного з ковбоїв, той негайно відійшов назад, поклавши руку на рукоять меча. У мене склалося враження, що тут ним уміють користуватися.

Літан - це маленьке містечко, оточене луками на висоті 4000 метрів. Брак кисню переноситься дуже важко. Буде потрібно декілька днів, щоб ваше тіло адаптувалося до цих умов. Умови в готелях тут досить мізерні. Наприклад, в рекламі готелю, в якому я зупинився, йшлося, що в ньому є ванни. Насправді ванною називався шланг, з якого текла холодна вода.

Головний монастир тут був побудований в XV столітті. Це приголомшливе місце, де можна побачити людей, що моляться і сидять в трансі, як статуї, читаючи молитви і цитуючи мантри. Там є також ламаїстський монастир з хлопчиками-підлітками, які вивчають напам'ять стародавні священні писання. Мені також вдалося побачити невеликий будівельний майданчик, де групи жінок піднімали сходами каміння, копали ями, клали цеглу, і навколо - жодного чоловіка. Це було дійсно схоже на інший світ.

При позитивному настрої, поїздка в Сичуань може стати справді незабутнім враженням. Якщо ви опинитеся далеко від великих міст, то місцеві жителі, не залишаться до вас байдужими, вони із задоволенням потренуються з вами в англійській мові, запросять до себе в будинок і просто намагатимуться з вами поспілкуватися. Це робить Сичуань дійсно незвичайним місцем.



Версія англійською: The Epoch Times