 На Зеленому пагорбі: оперний театр в Байройті. Фото: АР Photo/Eckehard Schulz |
| |
На Зеленому пагорбі в Байройті збулася мрія Ріхарда Вагнера - постановка циклу «Кільце нібелунгів» у спеціально побудованому для цього твору оперному театрі. Тут вже більше 130 років проходять фестивалі Ріхарда Вагнера. У серпні 1876 року під особистим керівництвом Вагнера в цьому оперному театрі відбулася прем'єра опери «Золото Рейну», першої з чотирьох частин «Кільця нібелунгів». Повну постановку «Кільця нібелунгів» відвідав німецький імператор Вільгельм I.
Традиція сім'ї Вагнерів
22 травня 1872 року Ріхард Вагнер заклав перший камінь оперного театру в Байройті. Архітектор Отто Брюквальд відповідно до ідеї Вагнера спорудив будівлю театру на Зеленому пагорбі в північній частині міста. Через 1,5 роки завдяки значному фінансуванню короля Баварії Людвіга II будівля була готова прийняти перших глядачів.
Саме сім'я Вагнерів започаткувала традицію проведення фестивалів. Після смерті Ріхарда цим стала займатися його вдова Козіма разом із сином Зігфрідом, потім його вдова Вініфред і, нарешті, онуки Віланд і Вольфганг Вагнери. Після смерті Віланда в 1966 році Вольфганг Вагнер став єдиним керівником фестивалю.
«Містична яма» і дерев'яні стільці
Династія Вагнерів під час цьогорічного фестивалю: онук Ріхарда Вагнера Вольфганг Вагнер з дружиною Гудрун і дочкою Катаріною. Фото: АР Photo/Eckehard Schulz
Архітектурною і акустичною особливістю оперного театру в Байройті є «містична яма» - оркестрова яма, що сильно заглиблена. Таким чином, оркестр є прихованим від глядачів, що підсилює сценічну ілюзію. Оркестрова яма має терасоподібну форму.
Донині публіка все ще вимушена задовольнятися не найкомфортнішими сидіннями. Проте саме прості дерев'яні стільці в залі для глядачів створюють дивовижну акустику. Безперечно, це не дуже зручно для відвідувачів, оскільки вистави тривають від 2 до 4 годин. Зал для глядачів, який був сконструйований на зразок античного амфітеатру, вміщує близько 2 000 чоловік.
Твори Вагнера
Дотепер під час байройтських фестивалів за бажанням Вагнера, окрім 9-ї симфонії Бетховена, виконуються виключно його твори: «Летючий голландець», «Тангейзер», «Лоенгрін», «Кільце нібелунгів», що складається з чотирьох частин, «Трістан і Ізольда», «Нюрнберг міннезінгери» і «Парсифаль».
Опера «Летючий голландець» за мотивами однойменної легенди вперше виконувалась у Дрездені в 1843 році. Незважаючи на її шалений успіх, незадовго до смерті композитор думав про її переробку. У останні місяці життя Вагнер також думав про створення нової версії «Тангейзера». Він хотів залишити світові найкраще.
Не для всіх
Проте не кожен охочий може насолодитися такою особливою подією як байройтський фестиваль. Час очікування квитків дуже тривалий, якщо тільки не йдеться про державних діячів або стипендіатів. 30 щорічних вистав при попиті у 500 000 чоловік можуть відвідати тільки близько 58 000 глядачів. Отже, щоб відвідати фестиваль, терплячим глядачам доведеться чекати 7 років.
Версія німецькою
Написати перший коментар
2005-2008 © The Epoch Times Україна ( Велика Епоха )