Вівторок, Кві 7, 2020
Велика Епоха
Ukrainian Edition

Дивацтва Полярної зірки загнали вчених у глухий кут

Четвер, 26 березня 2020 року
Epoch Times | Epoch Times

Ми покладаємося на Полярну зірку як на провідника, але, як виявилося, не так багато знаємо про неї.

Полярна зірка

Провідна зірка

Із давніх-давен люди прокладали свій шлях, орієнтуючись на зірки. Навіть тварини визначають за ними напрямок під час міграцій.

Один із найнадійніших орієнтирів — це Полярна зірка із сузір'я Малої Ведмедиці. Положення цієї яскравої зорі на небосхилі практично не змінюється, вона незмінно розташована над Північним полюсом, тому за гарної погоди за нею можна точно визначити напрямок на північ.

Попри все це, шлях вивчення цієї «дороговказної зірки» аж ніяк не був прямим.

«Чим більше ми дізнаємося, тим менше розуміємо», — так змальовують цю ситуацію вчені.

Щось не сходиться...

Полярна зірка віднесена астрономами до класу пульсуючих змінних — цефеїд (із регулярними змінами яскравості та розміру). Цефеїди відомі залежністю період-світність, яка дозволяє знайти відстань до зірки.

Зі спостережень ми можемо отримати період змін блиску зірки і видиму яскравість. Визначивши за періодом реальну світність зірки і порівнявши її з видимою, отримаємо шукану відстань. Для розрахунку маси і віку зірки застосовують моделі зоряної еволюції.

Існує й інший метод. Полярна зірка в дійсності є візуально-подвійною системою, для якої можна побудувати орбіту супутника (Полярна B). Знаючи параметри орбіти, можна обчислити маси зірок та їхню відстань до Землі.

Хоча розрахунки за одним і другим способом були дуже точними, результати не сходяться.

Відповідно до другого методу, маса Полярної зірки більше маси нашого Сонця приблизно в 3,45 разів. Тоді як результати першого методу кажуть, що маса Полярної зірки перевищує масу Сонця в 7 разів.

Здогадки

І це не єдина розбіжність. Як виявилося, Полярна зірка і її «супутниця» не однакового віку: Полярна B набагато старша, що досить незвично для подібної системи.

Поки що дослідники не можуть зрозуміти причину такої невідповідності та лише висловлюють припущення. Одне з них — можливо, якийсь із параметрів було розраховано невірно.

Трохи більш імовірним вчені вважають інше. Вони припустили, що головна зірка в системі була утворена колись шляхом зіткнення двох зірок. Такий процес здатен «омолоджувати» зірки, і вони перестають бути типовими для вивчення за методом моделей зоряної еволюції.

Загадковий поводир

Таємниця Полярної зорі поки що залишається нерозкритою. Головним чином це пов'язано з тим, що її досить важко вивчати. Вона знаходиться поза зоною досяжності більшості телескопів. До того ж вона занадто яскрава для сучасних астрономічних приладів, які розраховані на вивчення більш далеких і слабких зірок.

Чи знаєте ви?..

Прецесія — зміна напрямку земної осі — призводить до зміни положення зірок над головою спостерігача. А це означає, що напрямок на північ у різні часи вказують різні зірки.

Приблизно 15000 років тому дороговказною зіркою була Вега — п'ята за яскравістю зірка на небі. А через 1200 років Полярну зірку змінить на посту Гамма Цефея — або Альраї.

Читайте далі:

Літаюча тарілка на дереві та інші несподівані проекти шведського архітектора

Чоловіки та жінки почуваються в космосі по-різному

Покинута полярна станція продовжує обробляти дані

Вражаюче естетичне шоу дронів Раффаелло Д'Андреа

Comments   

загрузка...