Вона любила воїна нацистської Німеччини, незважаючи на його суворі й не завжди правильні з етичної точки зору переконання. У результаті він учинив з нею не справедливо. Хоча його вчинки, як і погляди на життя, багато в чому значно змінилися, ця людина, вождь італійського народу, так і залишилася непорушним і холоднокровним маніпулятором. Принаймні, так про це оповідає Марко Беллоккьо в пристрасній драмі під назвою "Перемагати".
Кадр з фільму «Перемагати». Фото: Daniel Musso/IFC FILMSЦя картина заснована на реальних подіях. І не дивлячись на те, що деталі життя Іди Дальцер і Беніто Муссоліні за наказом фашистського диктатора були ретельно засекречені, тим не менше, існують підтвердження того, що вони були коханцями. Коли вона вперше побачила його, він був ярим прихильником лівих переконань, але її в ньому привернула далеко не його ідеологія.
Незважаючи на свою палку і щиру віру в соціалізм, Муссоліні розірвав з партією, почавши підтримувати прагнення італійців до війни, що, за його припущеннями, мало ефективно наблизити робітничу революцію. Того ж часу, зачарована його неймовірним магнетизмом, Іда Дальцер продає свій магазин модного одягу, щоб допомогти у фінансуванні газети соціалістів Il Popolo d'Italia, використовуваної Муссоліні як інструмент для розпалювання війни, газети, яка була рупором фашистської партії.
Що б зруйнувати всякого роду міфи про можливе лицемірство, Муссоліні бере участь в одному зі збройних конфліктів, де отримує поранення. Дальцер поспішає до нього в лікарню, але бачить, що він там з іншою жінкою, яка стверджує, що вона його дружина. З цього моменту життя Дальцер значно ускладнюється. Коли Іда намагається чинити на Муссоліні тиск, її та її сина Беніто Альбіно засилають до монастиря, щоб не заплямувати репутацію дуче. Хоча всім і так все було відомо, вважають творці фільму.
Сміливий і відвертий фільм "Перемагати" нагадує велику оперу з чарівною Джованою Меццоджорно, де всі арії призначені героїні фільму Дальцер. Ми з жахом бачимо, що її одержимість любов'ю робить її божевільною, але не навіженою. Це лякаюче, але чудове виконання. І навпаки, образ, створений Філіппо Тімі, абсолютно сухий. Його Муссоліні мов камінь, незалежно від того, які догми він обстоював. Але в дійсності, "Перемагати" - це прямий виклик упередженим думкам і поняттям, що ставить питання: "У чому відмінність між Муссоліні соціалістом і Муссоліні фашистом?"
Звичайно, у той час, коли розгорталися події в картині «Перемагати», ці поняття мали величезне значення. Беллоккьо блискуче переносить аудиторію в спекотну Італію початку 20-го століття, де будь-які дебати могли призвести до кривавого погрому. Це був світ хаосу, пронизаний ідеологією і пропагандою, від мінливих новин до підпільних плакатів, виготовлених в темних підвалах. Зрештою, це влада друкованого слова, яка занурила Дальцер у морок, хоча насправді ніхто не сумнівався в правдивості її історії.
Стилістично картина чудово поєднує чорно-біле кіно і Великий Гіньоль (жанр театрального мистецтва), зачаровуючи глядача своєю візуальної міццю. Також Беллоккьо демонструє справжній талант при постановці сцен із заворушеннями, але робить це у відповідності з історичними подіями того часу, швидше підкреслюючи негативну сторону цієї ідеології, ніж вітаючи її. Це грандіозна постановка, але, в той же час, не так багато ключових сцен, які чітко врізаються в пам'ять, як наприклад, та, в якій син диктатора пародіює свого батька, з піною у рота, який веде свою діяльність.
В "Перемагати" використовується багато позначень, набагато більше, ніж протофемінізм і постідеалізм, але в той же час це високохудожня драма, витончено представлена на екрані.
