"Валя забути не хоче в Анапі безсоннії ночі", – саме так говорили мені всі перед від'їздом на відпочинок, але я сприймала їх як іронію. А дарма!
Фото: Christopher Furlong/Getty ImagesНасправді, по приїзді в район Анапи Джемете (там ми зупинилися), переді мною відкрився новий світ, про який я і мріяти не могла, і всі події, що відбувалися зі мною, здавалися чудовим сном. Немала протяжність Піонерського проспекту заповнена торговими рядами і різними кафе.
Через дорогу, метрів за 100 – величезна піщана гора, на вершині якої відкривається красивий краєвид на море. Величезний пляж із висоти пташиного польоту схожий на мурашник (порівняння смішне, але це так). А оскільки всі ми в душі трішки діти, можна зустріти зовсім дорослих людей з надувними іграшками – одне задоволення погойдатися на хвилях і пригадати приємні миті. Удень пляж переповнений, всі намагаються накупатися вдосталь і хоч трохи стати "шоколадними зайцями".
Наступає вечір. Весь Піонерський проспект перетворюється на щось миготливе, схоже на гірлянду. Красиво оформлені кафе заманюють своїм виглядом, і пройти повз просто неможливо. У кожній з кафе своя програма: різні конкурси, танці, а оскільки заклади нічні, звичайно ж, стриптиз. Для тих, хто втомився від шуму і музики, є романтичніше місце для прогулянки – море, вночі воно ще красивіше.
Грайливі хвилі плескають по ногах, теплий вітерець тріпоче волосся. Саме в цей час доби на морі можна зустріти багато закоханих пар, звичайно, де ще можна знайти таке заманливе місце. З лівого боку моря освітлюється Анапа. Вона схожа на величезний корабель, що пливе морем. При такому шикарному краєвиді в душі прокидаються всі відчуття: і любов, і щастя, і захоплення, починаєш відчувати себе найщасливішою людиною на всьому білому світі.
З настанням нового дня приходять нові думки, і хочеться відвідати інші місця. Наш маршрут ліг на Утріж. Ми сіли в маршрутне таксі і через 20 хвилин були на місці. Але по дорозі неможливо було відірвати око від таких живописних ландшафтів. Високі зелені гори, кам'янисті гори, проїжджаючи повз які було трохи страшно: можна подумати, що камені зараз поваляться донизу. І праворуч, звичайно ж, було видно нескінченне, сяюче в променях сонця море.
Оглянувши шикарну місцевість, ми вирішили заглянути в дельфінарій, як виявилось, народу там було видимо не видимо, і в більшості не маленькі діти, а дорослі люди. Дельфіни. Вистава цих чудових тварин залишиться в моїй пам'яті на все життя. Говорять, дельфін і людина завжди разом, але щоб настільки?! ...
У цих красенів були свої імена, дельфіни стрибали в обручі, танцювали в парах, малювали картину, танцювали вальс із своїм тренером і навіть співали пісеньку. Виїхали з Утріжа ми вже пізно увечері й абсолютно не стомлені пішли гуляти морем. Слід відмітити, щодня море поводиться по-різному: то воно тихе, а вітерець легкий і теплий – то шумне, а вітер холодніший.
Щодня день від'їзду ставав ближчим, а розлучатися з казковим місцем абсолютно не хотілося. І тут я задумалася, чому мені абсолютно чужий край здається казковим, а свій рідний – звичайним, а причина ось в чому: по-перше, Анапа – курортне місто, там все зроблене для відпочинку людей, і мало що нагадує про роботу та інший клопіт. По-друге, коли відпочиваєш із любимою людиною, красивим здається все! По-третє, відпочивати має право кожен, але багато хто чомусь вважає за краще відпочивати на грядці або вдома, лише небагато хто їде проводити свою відпустку на курорти!
Психологи кажуть: “Себе треба любити!” Звичайно, тільки, полюбивши себе, починаємо розуміти, який важливий для нашого організму відпочинок!
Якщо ви до цього часу не знаєте, як і де провести свою заслужену відпустку, то не втрачайте часу дарма, скоріше беріть путівки і їдьте відпочивати, тоді ви зрозумієте, чому, приїхавши додому, на мої очі часто наверталися сльози, сльози щастя і величезного смутку!
