Існує дискусія про те, чи пов'язані наше тіло та дух. Чи може наша психіка впливати на тіло і нашу генетику? Недавно було виявлено, що в тих людей, які перенесли серйозну психічну травму, «спогади» цієї трагедії зберігаються в генах.
Недавно в «New Scientist» була опублікована стаття, яка може декілька прояснити це питання. У ній розповідається про генетичне дослідження тих людей, які пережили трагедію. Експерименти проводилися в Колумбійському університеті Нью-Йорка під керівництвом Сандро Галеа.
Гени все пам'ятають
Деяким людям довелося пережити важкі життєві ситуації або психічну травму. Чому такі люди, які, наприклад, перенесли катастрофу, були згвалтовані, або солдати, через роки можуть мати проблеми зі здоров'ям або порушення пам'яті?
Під час дослідження у звичайних людей і людей, страждаючих посттравматичними стресовими розладами, взяли зразки крові. Потім був проведений порівняльний аналіз активності генів.
Активність генів може розрізнятися залежно від присутності в їх складі метильних груп. Ці групи визначають чи буде «включений» або «вимкнений» ген, чи буде він більш менш активний.
Виявилось, що у людей з душевними травмами метилування генів було змінене в порівнянні з контрольною групою. Досліджувані гени якраз відповідали за діяльність імунної системи і розвиток головного мозку. Крім того, вираженість генетичних змін переважала в людей, які перенесли найбільш важкі переживання.
Сандро Галеа з хвилюванням прокоментував результати дослідження: "Ми вважаємо, що трагічні події викликають зміни в метилуванні генів!"
Що стоїть за генами?
Виходить, наша психіка є визначальною. Вона може впливати на активність різних генів, а важкі емоційні переживання можуть і зовсім «відключити» генетичні механізми, відповідальні за якусь імунну відповідь.
В даний час генетичний матеріал людини вважається «основою основ» саме там шукають причини всіх проблем із здоров'ям. Але виявляється, що за ним є щось більше - психіка. Пережиті нами сильні емоційні потрясіння можуть змінити генотип.
Ймовірно, можливий і зворотний ефект, коли інтенсивні позитивні емоції можуть викликати відновлення генетичного апарату.