• Світ-2011: погляд у минуле і майбутнє (ч.2)

  • Вівторок, 3 січня 2012 року

Вибух на ринку нерухомості в Китаї

Вибух на ринку нерухомості в Китаї.

Фото: PHILIPPE LO PEZ/AFP/Getty Images

З настанням ночі темрява огортає хмарочоси у всіх китайських містах, навіть світло ледь мерехтить у висотках. Неосвітлені, порожні багатоповерхові будівлі — ознака того, що 2012 рік, можливо, принесе стагнацію або навіть колапс формально процвітаючої економіки Китаю, що, в свою чергу, викличе шок в і без того вразливої економіки світу. Ринок нерухомості в Китаї має величезний надлишок виробничих потужностей. Приміром, в одному тільки Шанхаї близько 104,6 млн кв.м. непроданої житлової площі. У той же час вартість житла в Пекіні і Шанхаї становить близько 20 щорічних доходів середнього міського жителя. 85% жителів міст Китаю потребують квартири, але не мають можливості придбати їх.

У жовтні ціни почали знижуватися: у великих містах ціни на ринку нерухомості впали майже вдвічі в порівнянні з малими містами, де ціни піднялися.

Ці показники, швидше за все, пророкують зміни, оскільки китайський режим посилив видання кредитів, щоб приборкати прогресуючу інфляцію. За наявності непроданих будинків, дуже високих цін і обмеженого грошового обігу ринок може просто луснути.

Протягом останніх 7 років китайська влада збільшувала обсяги будівництва, щоб затьмарити слабкі економічні показники. Такий метод економічного стимулювання може виявитися фатальним.

Якщо ціни на житло будуть падати і далі, то забудовники на ринку нерухомості незабаром виявлять, що вони не в змозі виплачувати кредити, що піддасть небезпеці банківську систему Китаю. До того ж, великі державні підприємства, які є основними кредиторами на «сірому»* ринку в китайській банківській системі, понесуть дуже великі втрати.

Місцева влада, чий дохід на 30—50% залежить від продажу земельних ділянок, не зможе виконувати свої зобов'язання. Таким чином, Китай, формує величезний борг.

Через безгосподарність комуністичного режиму китайський народ може зіткнутися зі значними труднощами, і криза деформує світову економіку.

* Сірий ринок — неофіційний ринок, або ринок, який не підпадає під офіційний контроль.

Єврозона бореться за виживання

Єврозона бореться за виживання.

Фото: Sean Gallup/Getty Images

Незадовго до 10-ї річниці переходу на євро в 2012 році валюта ЄС бореться за своє виживання. Питання створення фінансового союзу для збереження євро розділив Європейський Союз. Розкол стався між Великобританією з одного боку та Німеччиною і Францією — з іншого. Альянс країн континентальної Європи прийняв рішення рухатися вперед з різними договорами.

У грудні лідери ЄС домовилися про більш тісну інтеграцію, що передбачає встановлення суворих бюджетних правил. При цьому Британія виступає проти запропонованих змін, заявляючи, що вона не може прийняти зміни до Лісабонського договору.

Однак, згідно з поширеними чутками, в разі погіршення ситуації центральні банки окремих країн єврозони готові повернутися до своїх колишніх валют.

Греція та Ірландія — країни, що потребують термінової фінансової допомоги для подолання кризи та реформування державних витрат — потрапили в 2011 році під сильний світовий тиск. Почали з'являтися повідомлення про те, що ірландський центральний банк друкує ірландські фунти, проте уряд країни заперечує подібні заяви.

Борги Італії на сьогодні становлять найбільшу загрозу для стабільності ЄС через надмірно високий відсоток державних облігацій. Економіст великого банку Morgan Stanley Жерар Мінак стверджує, що Італія відіграє набагато важливішу роль, ніж такі країни, як Греція, бо «Греція не може врятувати єврозону, а Італія може».

Росія сподівається на зміни

Масовий протест проти фальсифікацій на виборах до Держдуми Росії. 24 грудня 2011, Москва.

Масовий протест проти фальсифікацій на виборах до Держдуми Росії. 24 грудня 2011, Москва. Фото: YURI KADOBNOV/AFP/Getty Images

Фальсифікації на парламентських виборах у Росії в кінці року спонукали росіян вийти з протестами. По всій країні вперше за всю історію країни після розпаду Радянського Союзу пройшли багатотисячні мітинги, і влада не наважилася розігнати їх. Реакція Путіна була очікуваною і нагадала експертам про колишню риторику «обложеної фортеці» — Путін не бажає консолідувати навколо себе людей в нинішніх умовах. Попереду весняні президентські вибори, на яких він сподівається закріпитися в Кремлі ще на шість років. Однак Путіну все-таки доведеться рахуватися з наростаючим невдоволенням народних мас.

Президентські вибори в США



Масовий протест проти фальсифікацій на виборах до Держдуми Росії. 24 грудня 2011, Москва.

Фото: Kevork Djansezian/Getty Images

Американці, як ніколи, зосереджені на президентських виборах 2012 року і розглядають їх як подію, що може принципово змінити напрям розвитку країни.

Республіканці і демократи у Вашингтоні розділені в поглядах з багатьох питань, починаючи від мляво відновлювальної економіки до реформ охорони здоров'я та імміграції. Нестабільність на Близькому Сході, іранська ядерна програма і підйом Китаю кидають зовнішньополітичні виклики керівництву США.

Невдоволення урядом Вашингтона з боку американців і тяжким становищем економіки досягло рекордного рівня в 2011 році і викликало масові політичні рухи, такі як «Захоплення Уолл-стріт» — рух, який виступає проти негативного впливу корпоративного добробуту в усьому світі.

Вибори делегатів на партійний з'їзд Республіканської партії почнуться в січні. До теперішнього часу лідирують 5 кандидатів, серед яких Мітт Ромні і колишній спікер Палати представників Ньют Гінгріч.

Незважаючи на занепокоєння щодо майбутнього, американці зберігають оптимізм. «Не робіть ставки проти Америки, — сказав президент Обама у своїй промові в Іллінойсі в серпні. — У минулому ми проходили й через більш важкі часи».

Продовження «арабської весни»

Продовження "арабської весни"

Фото: ODD ANDERSEN/AFP/Getty Images

В кінці 2010 року ніхто не міг припустити, що хвиля демонстрацій по всьому арабському світу переросте у революції в Тунісі та Єгипті, громадянську війну в Лівії і змінить режим в цих трьох країнах.

У наступному році протести, швидше за все, триватимуть і світ буде пильно стежити за подіями в Тунісі, Єгипті та Лівії. Вибори в Єгипті, який є регіональним лідером, задали тон іншим країнам. Демократично обрані уряди в арабському світі стали підставою для занепокоєння, тому що вони перемогли партії, які підтримують тероризм або терористичні організації, такі як ХАМАС у Палестині.

Загострюється ситуація в Сирії та Ірані, де може початися наступна хвиля демонстрацій «зеленої революції». Конфлікти в Ємені, включаючи акції проти уряду, терористичну діяльність і «антитерористичні» операції, можуть ускладнити ситуацію.

В Алжирі, Кувейті і Марокко також можуть відбутися революції, громадянські війни або зміна політичного курсу. Ситуація в Саудівській Аравії залишається критичною. Там теж виникали заворушення, які придушив уряд країни. Недавня смерть принца-наступника і подальша реорганізація влади може призвести до хаосу, що, швидше за все, матиме масштабний вплив, оскільки країна є найбільшим у світі виробником і експортером нафти. Поштовхом може послужити можлива смерть короля Абдулли Ібн Абдель Азіза поряд зі зростаючим безробіттям серед молоді в багатьох із цих країн.

Між тим, у Китаї, ймовірно, тихо зріє «Жасминова революція». Незважаючи на інформаційну блокаду, з країни надходили повідомлення про великі протести по всій країні, які однак були пригнічені режимом.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...