ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Спогади свідка Голокосту

Велика Епоха
Пам'ятник концтабору Берген Белсен (Bergen Belsen). Фото: www.bergenbelsen.de
Пам'ятник концтабору Берген Белсен (Bergen Belsen). Фото: www.bergenbelsen.de
27 січня Організація Об'єднаних Націй оголосила Днем пам'яті жертв Голокосту. Саме цього дня в 1945 році радянські війська звільнили табір смерті Аушвіц, розташований на території Польщі.

Протягом Другої світової війни мільйони євреїв були знищені в концтаборах. На сьогодні вже небагато залишилося свідків тих жахливих подій. Аріх Коретз був хлопчиком у той час. У своєму щоденнику він записував жорстокість, що відбувалась у таборі Берген Белсен (Bergen Belsen). Тільки після 1992 року він вирішив опублікувати свої записи.

«Кількість голодуючих у таборі збільшувалася ... Важко описати те, що відбувалося, коли один з ув'язнених помирав чи все ще вмирав. Ті, хто стояв чи сидів поруч із ним, вели себе як голодні вовки. Вони знімали з нього одяг і шукали в його речах їжу або якісь цінності», — говорить Коретз.

Вижити у таборах смерті було вкрай складно. Тільки сильні могли це зробити.

«Всю ніч по всьому табору можна було чути несамовиті крики і голосіння. Слабких, вмираючих або хворих вбивали ... Потім я бачив тіла, на яких було видно сліди людоїдства. Цю картину я ніколи не забуду», — продовжує свідок.

5 квітня 1945 за п'ять днів до звільнення концтабору Берген Белсен, Аріха Коретза посадили на один із трьох поїздів — останній, який залишив територію табору. Але поїзд незабаром загубився. Два тижні він подорожував у важких умовах, поки не зупинився біля зруйнованого мосту неподалік від міста Тробітз в Німеччині. За цей час багато хто загинув.

«Група людей брала мертвих і масово закопувала їх», — розповідає Коретз.

Пасажири поїзда записували деталі того, що відбувається. Один із них був колишній доктор на ім'я Швейзер.

«У його маленькому зошиті він писав імена померлих людей, їхнє походження і дату смерті. Він також записував, біля якого каменю їх поховали», — говорить він.

Цей список загиблих зберігається в меморіальному комплексі «Яд Вашем» у Єрусалимі.

Незабаром їх знайшли солдати Червоної армії. У 1995 р. вцілілі з того потягу, який отримав назву «Загублений потяг», повернулися в Тробітз, щоб побудувати там пам’ятник жертвам концтабору.

Жертв Голокосту набагато більше


Один із французьких священиків Патрік Десбоіс наводить дані про те, що під час Другої світової війни в Україні понад півтора мільйона євреїв було розстріляно та поховано у спільних могилах. Це не рахуючи шести мільйонів євреїв, убитих в концтаборах під час війни.

За словами священика, раніше важко було отримати інформацію про євреїв, убитих нацистами в Східній Європі під час Другої світової.

Під час своїх поїздок у Східну Європу,  він взяв інтерв'ю приблизно у півтори тисячі очевидців вбивств і виявив приблизно 700 місць поховань.

Дослідник детально описав процес проведення масових розстрілів.

«Одного разу ввечері, два стрільці розстріляли півтори тисячі євреїв. Два стрільці і три штовхача. Штовхачі були німці в рукавичках до плечей. Вони штовхали поранених людей. Адже в липні 1941 року вони встановили закон: не витрачати більше однієї кулі на єврея. Один єврей — одна куля, одна куля — один єврей. Таким чином, це означало, що поранених євреїв ховали живцем», — розповідає священик Десбоіс.

Знайдені німецькі кулі вказують на те, що це робили нацисти. На відміну від Західної Європи, східноєвропейських євреїв не відправляли до концтаборів, а вбивали протягом кількох годин.

«Дуже важко слухати жахливі факти. Наприклад, одна жінка розповіла мені, що її примушували пересувати трупи перед кожним наступним розстрілом, щоб очистити місце в загальній могилі. Вона сказала, що їй було важко це робити, тому що тіла ворушилися. Дуже важко, пізнаючи правду, залишатися спокійним», — каже священик.

Патрік Десбоіс збирається провести розслідування в Білорусі, Польщі та Росії. Він припускає, що можна знайти ще багато місць поховання жертв Голокосту.

за матеріалами телеканалу NTD.