ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Оголошено Нобелівських лауреатів 2011 року

Велика Епоха

В Осло директор Нобелівського інституту Гейр Лундестад і голова Нобелівського комітету Турбьерн Ягланд 7 жовтня 2011 представили нобелівських стипендіатів 2011 року: єменську активістку Таваккул Карману, президента Ліберії Еллен Джонсон-Серліф і ліберійську активістку жіночого руху боротьби за мир Леймах Гбові.

Директор Нобелівського інституту Гейр Лундестад (ліворуч) і голова Нобелівського комітету Турбьерн Ягланд тримають фотографії нобелівських стипендіатів 2011 року. Фото: Terje Bendiksby/Getty Images
Директор Нобелівського інституту Гейр Лундестад (ліворуч) і голова Нобелівського комітету Турбьерн Ягланд тримають фотографії нобелівських стипендіатів 2011 року. Фото: Terje Bendiksby/Getty Images
Нобелівська премія миру була присуджена цим трьом жінкам правозахисникам за їх «ненасильницьку боротьбу за безпеку жінок та їх право на повноцінну участь у миротворчій діяльності», повідомляє AFP.

У цьому році Нобелівської премії миру були також удостоєні:
― В галузі фізики дослідники Всесвіту, вчені Сола Перлмуттер, Адам Райсс і Брайан Шмідт.

― В галузі хімії за відкриття квазикристаллов ізраїльський вчений Даніель Шехтман.

― В галузі літератури шведський поет Тумас Транстремер.

― В галузі медицини і фізіології за роботи в області імунології Брюс Бойтлер, Ральф Саймон і Жуль Хофман.

Сума кожної з Нобелівських премій склала 10 млн шведських крон (або 1 млн євро).

Усього в 2011 році на нагороду був представлений 241 кандидат, з них 53 ― громадські та міжнародні організації. Згідно з правилами, імена кандидатів можуть бути розголошені лише через 50 років.

Раніше ймовірними претендентами Премії називалися арабські блогери ― активні учасники революцій в Єгипті та Тунісі, центр «Меморіал» з Росії, афганська активістка Сіма Самар, телеканал «Аль-Джазіра», спеціальний трибунал по Камбоджі, спеціальний суд по Сьєрра-Леоне та ін

Нагадаємо, в минулому році Нобелівським лауреатом був обраний китайський правозахисник
Лю Сяобо за його «тривалу, ненасильницьку боротьбу за права людини в Китаї», що викликало бурхливу негативну реакцію у офіційного Пекіна.