Останній саміт Джорджа Буша і Володимира Путіна

Вони стали союзниками після подій 11 вересня, частували один одного в своїх заміських резиденціях і обмінювалися дружніми зауваженнями з приводу того, чий собака більший і зліший.

Але відбулася 28-а - й остання - зустріч Джорджа Буша і Володимира Путіна на президентському рівні, і американський лідер, напевно, намагається зрозуміти, як же ці стосунки, які колись здавалися такими багатообіцяючими, могли настільки зіпсуватися.

Незважаючи на начебто теплі обійми, які ознаменували початок зустрічі на чорноморському курорті Сочі, можна припустити, що в кулуарах панувала значно прохолодніша атмосфера. У російського президента з'явився привід для злорадості, адже минулого тижня йому вдалося вбити клин між Бушем і його союзниками по НАТО і заблокувати прийняття до Альянсу України та Грузії.

Оскільки дуже мала вірогідність того, що Путін вийде з опозиції американським планам щодо розміщення протиракетного щита в Польщі, а тертя з ряду питань - від Косова до Ірану - все ще тривають, дипломати попереджають, що шанси досягти прориву в дипломатичному конфлікті між Сходом і Заходом невеликі.

У суботу Буш прилетів у Сочі з Хорватії, де він відсвяткував експансію НАТО на територію колишнього комуністичного табору. Так чи інакше, прес-секретар Білого дому Дана Періно заявила, що, хоча переговори з подолання ракетної безвиході йдуть "у правильному напрямі", прорив у Сочі маловірогідний.

Зате на саміті в Сочі Буш зможе познайомитися з Дмитром Ведмедевим, обраним російським президентом, якого Путін посадив у Кремль під час сумнівних виборів, які відбулися в березні. Медведєв вступає на посаду 7 травня, але Путін буде при нім прем'єр-міністром і, можливо, залишиться наймогутнішою в Росії людиною.

Буш із зрозумілих причин, можливо, спантеличений, із ким із двох політиків йому слід обговорювати важливі питання. Такого роду подив симптоматичний для стосунків американського президента з Путіним, якого, як визнають у приватних бесідах дипломати, Буш так ніколи по-справжньому і не "дістав".

У перший рік президентства Буша вони з Путіним, здавалося, так добре ладнають один з одним, що деякі порівнювали їх із коханцями, які обмінюються зворушливими поглядам. Після барбекю на техаському ранчо Буша в листопаді 2001 року господар похвалив свого гостя. Він передбачав, що Путін "за умови тісної співпраці із Сполученими Штатами зробить світ більш мирним".

Два місяці до того, після терактів 11 вересня, Путін першим зі світових лідерів зателефонував Бушу. Напередодні вторгнення до Афганістану він дозволив американцям збудувати в Середній Азії свої військові бази. Того літа, під час першої зустрічі на території Росії, Буш і Путін уже підписали папери, коли Путін раптом заговорив про свої стосунки з Богом. Пізніше Буш сказав журналістам: "Я заглянув в очі цій людині. Я побачив його душу". Відтоді він багато що дозволяв цій людині, яку він почав називати "Путі-Пут". Путін відкритим текстом засуджував війну в Іраку, але з Білого дому поступила чітка інструкція: карати Францію, ігнорувати Німеччину, але Росію - прощати.

Чого, за словами спостерігачів, Буш не зрозумів, так це манери Путіна наодинці говорити світовим лідерам те, що вони хочуть почути, а на публіці їх засуджувати. Далекий від ідеї "тісної співпраці" з США Путін прагнув зробити з Росії суперника, який виступав би опонентом практично кожної великої зовнішньополітичної ініціативи США.

Та все ж Буш досі відчуває до Путіна пошану (це не взаємно) і часто згадує, як під час однієї з ранкових зустрічей до зали вбіг його доброзичливий собака-лабрадор Конні. "Більший, гладкіший, сильніший, швидший, зліший, ніж Барні (тер'єр Буша)", - сказав президентові Путин.

Якби Конні з'явився на публіці сьогодні, його вихід міг би спровокувати хоч один прояв добрих емоцій за весь час зустрічі.

Джерело:
Inopressa