Гувахаті, Індія. Ігноруючи тривалий міжнародний тиск для запровадження сильних економічних санкцій відносно репресивної військової хунти Бірми (також відома як М'янма), Індія готується підписати договір про спорудження порту на побережжі Бірми, плануючи підняти економіку нестабільного північного сходу Індії, де сепаратистський рух надихнув декількох повстанців оголосити громадянську війну проти Нью-Делі.

4 квітня Нью-Делі вітала другого командувача хунти в Бірмі, заступника старшого генерала Маунг Айе, який зробив візит для обговорення питань електроенергетики, безпеки та економічних проблем і для того, щоб підписати завершальну угоду з Каладанського мультимодульного транспортного проекту.

Проект включає розвиток морського порту Сітуе в Бенгальській затоці, приблизно за 250 кілометрів від штату Мізорам, який межує з провінцією Чін на північно-західному побережжі Бірми. Коли все завершиться, порт відкрив би північний схід Індії, який не має виходу до моря, та торгівельний маршрут до південно-східних азійських країн.

Проект, який, як очікується, буде виконано через три - чотири роки, включає модернізацію морського порту в Сітуе, розширення й поглиблення річки Каладан, яка витікає з Мізорама, і прокладення дороги до столиці Мізорама - Аїзвал.

«Проект Каладан включатиме морський, річковий і дорожній транспорт», - сказав міністр торгівлі Джайрам Рамеш, спілкуючись із ЗМІ під час недавнього візиту в регіон. - «Нью-Делі хоче з'єднати північний схід із комерційними морськими маршрутами. Крім того, із розвитком порту Сітуе і річки Каладан у регіону, як очікується, буде інший життєздатний доступ до південно-східних азійських країн».

Індія, за наявними повідомленнями витратить більше 100 мільйонів доларів на проект; тоді як хунта, хоча і надає вільну землю для проекту, показала небажання інвестувати будь-які гроші. Індія в результаті погодилася на позику розміром 10 мільйонів доларів хунті для проекту під невеликі відсотки.

Політичні наслідки

Але підписання договору не мине без політичних наслідків, оскільки міжнародне співтовариство колективно підняло свої голоси проти військової хунти через погане становище прав людини і репресивну політику проти активістів руху за демократію.

У пам'яті громадськості всього світу ще свіжі спогади про виступ тисяч повсталих ченців та інших бірманців, які зазнали насильства військових на вулицях Рангуна минулого вересня. Хунта придушила рух, убивши, за повідомленнями, сотні людей.

Бірманські повстанці жорстко критикували Нью-Делі за те, що він сприяв економічним зв'язкам із хунтою. Прихильники демократичного руху Бірми кажуть, що Індія не має сьогодні інвестувати гроші до Бірми, оскільки гроші не покращать економічний добробут бірманців, а замість цього принесуть користь тільки генералам. Вони одностайно вказують, що нині невідповідний час для інвестицій до Бірми, навіть якщо Індія не підтримує демократичний рух на чолі з Нобелівським лауреатом Суу Кій.

«Зараз невідповідний час, щоб мати ділові стосунки з Бірмою», - каже Кіав Зен, лідер Ліги студентів Бірми (ABSL), федерації бірманських студентських організацій у вигнанні.

Проте не всі політичні оглядачі розглядують стосунки Бірми й Індії так однозначно. Інший бірманський біженець, що тепер живе в Лондоні, доктор Тайза Турія каже: «Індія веде бізнес із Бірмою і співробітничає з фактичним військовим урядом Бірми - саме собою це не правильно. Але індійський уряд повинен бути уважним, щоб підтримувати збалансований і етичний підхід до Бірми».

«Беручи участь із бірманським урядом у бізнесі та справах безпеки, Нью-Делі має також прагнути вести хунту у проведенні систематичних демократичних реформ у встановленому порядку», - вважає доктор Тайзу Турія. Він також сказав, що Індії потрібна співпраця Бірми, а Бірмі потрібна Індія, незалежно від того, яка партія при влади в Індії або який режим керує Бірмою. «Дружба Бірми та Індії - це добре. Бірма й Індія - сусіди, і з часів колоніальної епохи, бірманські й індійські національні лідери підтримували гарні стосунки і тісну співпрацю», - додав доктор Тайзу.

Діпак Парватіяр, колишній журналіст, який зараз проживає в Куала-Лумпурі (Малайзія), каже, що зростаючий тиск на військових правителів Бірми «має здійснюватися на дипломатичному рівні, але не ціною розвитку».

Під час розмови з цим кореспондентом із малазійської столиці він сказав: «Внесок у розвиток завжди вітається, навіть після розгляду недавніх подій у Бірмі і тривалої регресивної політики її військових правителів».

«Демократична Індія»

Індія, найбільша у світі демократична країна, раніше була критикована активістами руху за демократію після того, як міністр нафтової промисловості Мурлі Деора зробив візит до Бірми у вересні 2007 року, коли ЗМІ світу засвідчили масові протести проти хунти в країні. Індійський міністр не робив заяв про протести або сильне придушення протестів хунтою.

Візит пана Деора засвідчив підписання трьох угод між індійськими та бірманськими нафтовими фірмами для глибоководного дослідження родовищ нафти. Індійська державна корпорація нафти та газу (ONGC) зобов'язалася інвестувати майже 150 мільйонів доларів для розвідки газових родовищ на побережжі Ракхаїна в Бірмі.

«Не було кращої демонстрації, ніж візит до Бірми Мурлі Деора, щоб підписати газовий контракт якраз тоді, коли репресії досягли максимуму. Значить, що демократична Індія й пальцем не поворухне, щоб обмежити бірманський режим», - каже Сої Муїнт, бірманський політичний активіст, який живе у вигнанні. - «Індія повинна нести особливу відповідальність за Бірму. Ці дві країни поділяють сучасну спадщину руху за свободу. Бірманського героя незалежності Онг Санг надихнув Ганді та Неру».

Тін Тін Онг, лідерка Жіночої ліги Бірми, яка тепер живе у вигнанні в Нью-Делі, висловила схожі погляди. «Люди Бірми й Індії були разом культурно, історично й політично», - сказала вона.

«Ми разом боролися проти британців. Чотири провінції на північному сході Індії межують із Бірмою, багато етнічних груп мають зв'язок із двома країнами. Ми маємо діяти й працювати разом заради стабільного миру на північному сході і в Бірмі».

Тим часом, на недавній громадській зустрічі в Аїзвалі прозвучав заклик до Нью-Делі припинити всі зв'язки з військовою хунтою, оскільки «економічне співробітництво з ними ніколи не принесе користі людям, поки в Бірмі не буде відновлено демократію».

На зустрічі, організованій Комітетом Мізорама за Демократію в Бірмі спільно з кампанією демократичного Руху в Бірмі, також було вирішено, що Нью-Делі має співпрацювати з ООН, щоб знайти оптимальне рішення.

Доктор Тінт Све, лідер Національної Ліги за демократію, який був на зустрічі, сказав, що контракт із Бірмою «матиме значення тільки після відновлення демократії» там.

Автор Нава Такурія - позаштатний журналіст, що живе в Гувахаті Північно-Східної Індії, який освітлює соціальні та політичні події у Північно-Східній Індії, сусідньому Бутані, Бірмі та Бангладеш.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...