Саміт не виправдав надій України й Грузії на швидкий вступ до НАТО

Другий день роботи саміту став неприємною несподіванкою для делегації України й Грузії. За підсумками другого дня роботи, запрошення приєднатися до Альянсу будуть направлені тільки Хорватії та Албанії. Про це оголосив на своїй прес-конференції у четвер, 3 квітня, генеральний секретар НАТО Яаап де Хооп Схеффер.

Після повідомлення про те, що запрошення Македонії відкладається, журналісти цієї країни демонстративно покинули зал Парламентського палацу, де проходила прес-конференція. Їхні колеги з Грузії та України залишилися до кінця заходу і почули з вуст генсека Північноатлантичного альянсу щось утішливе, а саме: «Сьогодні ми домовилися, що ці країни стануть членами НАТО. Ми підтримуємо звернення України та Грузії на отримання ПДЧ (Плану дій щодо членства в НАТО). Тепер ми почнемо період інтенсивної взаємодії з обома країнами на високому політичному рівні для вирішення проблем», що залишилися, - цитує Фонтанка.Ру.

Керівництво НАТО заявило про те, що повернеться до розгляду про можливе приєднання України і Грузії до Плану дій щодо членства в Альянсі (ПДЧ, MAP) у грудні. Македонія ж спочатку має вирішити суперечку з Грецією з приводу назви країни. Афіни вважають, що Македонією може називатися тільки північна грецька провінція, інформує Радіо Свобода.

Відмову колишнім радянським республікам убрали в м'яку й приємну для очей дипломатичну оболонку: Тобто "так, але не зараз", що дипломатичною мовою зазвичай означає "ні".

"Майбутнє України й Грузії - бути в НАТО. Але спочатку вони мають виконати ряд умов. Ми всі погодилися в тому, що спочатку необхідна ще одна фаза зусиль, щоб допомогти цим країнам досягти наступного ступеня - програми підготовки до членства", - заявила канцлер ФРН Ангела Меркель.

З приводу рішення Альянсу глава грузинського МЗС Давид Бакрадзе в інтерв'ю іноземним журналістам сказав, що відмова його країні буде сприйнята як перемога саме тими колами в Москві, які зацікавлені в дестабілізації обстановки в Грузії. У свою чергу український президент Віктор Ющенко, який у ці дні також перебував у Бухаресті, в короткому інтерв'ю для журналістів заявив, що Україна свій євроатлантичний вибір зробила і що питання про вступ його країни в НАТО є своєрідним тестом для членів Альянсу.

У четвер також стало відомо про те, що США і Чехія підписали договір про будівництво радара, який стане частиною американської системи ПРО в Європі. Всі країни НАТО підтримують створення системи ПРО в Польщі та Чехії. І більш того - до саміту міністрів закордонних справ Альянсу, який намічений на грудень цього року, європейці внесуть пропозиції з розширення цієї системи, яка, на їхню думку, покликана забезпечити безпеку Старого світу.

На той час буде порушено питання про запрошення до вступу в НАТО Македонії, України й Грузії. Якщо першій країні потрібно всього лише вирішити одну, але принципову, проблему з Грецією про свою назву, то в Україні рішення буде прийнято лише за підсумками референдуму. Разом із тим, як відомо з опитувань громадської думки, більшість населення в східних областях країни не підтримує ідею про вступ в НАТО. У Грузії, навпаки, близько 75 відсотків громадян «за» приєднання до Північноатлантичного альянсу. Але в офіційного Тбілісі є досі не врегульовані конфлікти з Абхазією та Південною Осетією, які мріють про міжнародне визнання їхньої незалежності.

Таким чином, якщо до грудня спірні питання в Грузії та Україні вирішені не будуть, то значить, шанси на їхній вступ до Альянсу не збільшаться.

Нарешті, важливу заяву зробив на своїй прес-конференції президент Франції Ніколя Саркозі. Він підтвердив, що його країна має намір до кінця року повністю відновити свою участь у військовій організації НАТО, перервану Шарлем де Голлем у 60-х роках. Крім того, Саркозі сказав, що Франція пошле додатково 700 своїх військовослужбовців на південь Афганістану.

Нагадаємо, Саміт НАТО проходить у столиці Румунії Бухаресті з 2 по 4 квітня. Країни-учасники Альянсу не змогли домовитися про підписання планів дії про членство з Україною й Грузією, передає "Кавказький вузол".

Основним противником надання Україні й Грузії статусу країн-кандидатів через небажання загострювати відносини з Росією виступила німецький канцлер Ангела Меркель.

Адміністрація Джорджа Буша не має наміру вважати такий підсумок поразкою США. "Я думаю, що це питання не про поразку. Я думаю, що питання буде в тому, чи зможе Альянс об'єднатися й показати, що двері залишаються відкритими і що процес приходу в НАТО нових членів триває, і тоді це буде успіх", - заявив журналістам у Бухаресті високопоставлений офіційний представник Білого дому.

Відзначимо, що Північноатлантичний альянс уже включив Грузію в програму обміну базами даних із контролю повітряного простору. Зовнішньополітичне й оборонне відомство країни отримали відповідне повідомлення зі штаб-квартири НАТО.