• Спеціальний доповідач ООН з питань релігії критикує режим КНР

  • П'ятниця, 12 листопада 2010 року
У своїй вступній заяві в Комітеті у суспільних, гуманітарних і культурних справах Генеральної Асамблеї ООН недавно призначений Спеціальний доповідач з питань свободи релігій та віросповідання Хайнер Білефельдт сміливо заявив, що не залишить без уваги Китай, постійного члена Комітету Безпеки і в той же час постійного порушника права на свободу віросповідання.

Білефельдт виступав на Генеральній Асамблеї в Нью-Йорку у вівторок 21 жовтня. У прес-релізі ООН наводяться його слова про те, що в деяких країнах визнаються послідовники тільки тих релігійних систем і вірувань, які включені в «особливий список релігій», послідовники же інших релігійних систем і вірувань «відчувають труднощі».
 
«Невеликі співтовариства, такі як Свідки Єгови, Бахаї, Ахмаді, Фалуньгун та інші, іноді клеймуються як «культи» і часто звинувачуються у забобонах», – заявив він в прес-релізі.
 
Якщо раніше попередник Білефельдта Асма Яханжир тільки називала переслідування китайським режимом послідовників Фалуньгун переслідуванням за вірування, то Білефельдт у своїй заяві вперше виніс це питання на Генеральну Асамблею.
 
Китайська делегація не пропустила нічого з вищесказаного і виступила з різкою відповіддю.
 
Представник режиму компартії Китаю сказав, що китайська держава ідентифікувала Фалуньгун як «культ» і має всі підстави для його припинення і «ліквідації».
 
Китайський представник діяв за сценарієм, що не змінювався з середини 1999 року, коли режим компартії Китаю розв'язав переслідування Фалуньгун.

Ця стародавня китайська медитативна практика була популяризована на початку 1990-х років і до початку 1999 року, згідно з державною статистикою, 70-100 мільйонів людей почали нею займатися. За однією з версій, коли число практикуючих Фалуньгун перевищило кількість членів китайської компартії (КПК), діючий на той час лідер КПК Цзян Цземінь угледів у цьому загрозу.
 
Інша думка полягає в тому, що «атеїстичне керівництво КПК не змогло змиритися з тим, що після 40-річного навіювання принципів марксизму так багато людей, включаючи членів компартії, шукають моральне і духовне керівництво на стороні від КПК», – пише в своїй публікації «Фалуньгун – остання опора людства» Робоча група із захисту прав послідовників Фалуньгун.
 
9 листопада 1999 р. «Вашингтон Пост» писала, що в жовтні того ж року, з метою виправдати переслідування популярної практики, Цзян «наказав затаврувати Фалуньгун як «культ», а потім зажадав прийняти закон, що забороняє культи». З цього почалася пропагандистська атака на Фалуньгун, як на «шкідливий культ».
 
Наказ Цзяна представляє собою саме той вид порушення, про який говорив у своїй заяві Спеціальний доповідач Хайнер Білефельдт.
 
«Ми аплодуємо Спеціальному доповідачу за засудження зловживання терміном «культ» та іншими термінами, які компартія Китаю вживає спеціально, щоб зганьбити практикуючих Фалуньгун», – сказав Лівай Брауд, виконавчий директор Інформаційного центру Фалунь Дафа.

«Вони навісили цей ярлик і стали говорити, що «ліквідувати» Фалуньгун справедливо, підтверджуючи цим навмисний геноцид, здійснюваний протягом 11-ти років по всій країні і що тягне за собою насильницькі викрадення та катування мільйонів невинних людей», – продовжив Брауд.

Значення виступу Хайнера Білефельдта
 
Спеціальний доповідач ООН займається справами захисту прав людини в усьому світі, і йому щорічно надається час в межах 15 хвилин для повідомлення про ці проблеми на Генеральній Асамблеї. Той факт, що він назвав Фалуньгун серед небагатьох інших, рішуче говорить про те, що він розглядає цю ситуацію як серйозну проблему.
 
За словами президента Робочої групи із захисту практикуючих Фалуньгун Шічжун Ченя, Спеціальні доповідачі – це совість ООН, і їхні заяви мають найвищу вірогідність.
 
«Якщо ви запитаєте захисників прав людини або конгресменів, вони дадуть відповідь, що повністю визнають авторитет і вагомість даних, наданих Спеціальними доповідачами, і те, що дана тема обрана Спеціальним доповідачем для виступу на Генеральній Асамблеї ООН, є найпереконливішим з того, що він може зробити. Керівники всіх держав розуміють це і в перспективі міжнародної політики те, про що він сказав, дуже важливо», – заявив Шічжун Чень.

Згідно сайту www.falundafa.org, Фалуньгун практикують більш ніж у 100 країнах світу, але тільки в Китаї переслідують практикуючих Фалуньгун.  Торкнутися теми переслідування Фалуньгун рівнозначно тому, що виставити Китай перед Генеральною Асамблеєю у негативному світлі. Білефельдт повинен був знати, що викличе різку критику з боку китайської делегації.

Більш того, торкнувшись теми Фалуньгун у контексті свободи релігій та віросповідання, і, в той же час, не визнаючи термін «культ», він звів нанівець ключове пояснення, яким користувався режим компартії Китаю всі ці роки для виправдання «жорсткого заходу» і «ліквідації» (за словами китайського делегата) Фалуньгун.
 
Ті, хто прочитають короткий виклад сесії в 9500 словах, видане Відділом суспільної інформації ООН на англійською, не зрозуміють важливості заяви Білефельдта. Серед інших відмінностей в цьому варіанті пропущено назву Фалуньгун, у той час як у французькому перекладі, цитата з якого наведена на початку статті, вона згадується.
 
Спеціальні доповідачі ООН звертали увагу китайської влади на переслідування Фалуньгун, починаючи з 1999 року. У жовтні 2004 року сім спеціальних доповідачів ООН направили спільний лист китайському уряду, висловлюючи свою занепокоєність нехтуванням прав людини по відношенню до практикуючих Фалуньгун.
 
Інформаційний центр Фалунь Дафа зазначає у своєму звіті за 2010 рік, що застосування тортур щодо послідовників Фалуньгун залишається широко поширеним. Вбивство практикуючих заради отримання їхніх органів було документально підтверджено у виданій в 2009 році книзі «Кривава жнива», написаної номінантами на Нобелівську премію миру Девидом Кілгуром і Девидом Мейтасом.

 
У березні 2006 року Спеціальний доповідач ООН з питань тортур Манфред Новак повідомив, що 66% випадків застосування тортур припадають на послідовників Фалуньгун. Асма Яхангір писала про переслідування послідовників Фалуньгун у своїй доповіді про свободу релігій та віросповідання за 2004 рік: «Жорстокість і звірство цих катувань не піддається опису».
 
Ян Якілек працював в Робочій групі по захисту прав послідовників Фалуньгун в Комісії ООН із захисту прав людини в Женеві в 2005 році. У 2007– 2008 роках він представляв у Польщі Міжнародне товариство із захисту прав людини. Наразі він є головним редактором сайту «Велика Епоха».

 
Версія російською

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...