Присутні на церемонії вшанували пам'ять понад 100 мільйонів жертв комунізму. Але жертви комуністичного терору страждають і вмирають й сьогодні.
Д-р Лі Едвардс, голова Фонду пам'яті жертв комунізму, нагадав про торішню церемонію, коли лідер палати представників Стені Хойер сказав: «На стіні меморіалу немає імен, тому що немає можливості перерахувати понад 100 мільйонів жертв комунізму, які були вбиті». Д-р Едвардс розповів про жорстокості та жахи комуністичного терору, на зразок подій, що сталися в 20 столітті в різних країнах. Це - український голодомор, сталінські репресії, розстріл польських офіцерів у Катині в 1940 р., будапештське повстання 1956 року, «Празька весна» (1968), загибель в'єтнамських біженців, «поля смерті» у Камбоджі та кровопролиття на площі Тяньаньмень у Китаї.
Український голодомор, який згадав д-р Едвардс, стався з 1931 по 1932 рр., коли Сталін наказав залучити війська та сили НКВС для конфіскації зерна у селян, яким назначили нездійсненні норми. Через цей штучно створений голод померло від 7 до 10 мільйонів українців, в основному селяни.
Сталін хотів покарати селян і активізувати колективізацію сільського господарства. Таким чином, на Україні, відомої як «житниця Європи», сталася трагедія такого ж масштабу, як і нацистський Голокост. Європейський парламент у 2008 році визнав український голодомор злочином проти людства.
Йоран Ліндблад, депутат шведського парламенту, сказав, що жертви комунізму, як і раніше страждають у Китаї, В'єтнамі та на Кубі. Ліндблад був доповідачем Ради Європи, який підготував Резолюцію № 1481 про злочини тоталітарних комуністичних режимів.
Комуністичні країни сьогодні
Д-р Ян Цзяньлі, засновник організації «Ініціатива для Китаю», який був присутній на площі Тяньаньмень у 1989 році, писав: «Вибір Богині демократії для Меморіалу [жертв комунізму] нагадує нам про комуністичну інфекцію, яка досі не викорінена на цій землі».
Статуя Меморіалу жертвам комунізму представляє собою копію статуї, створеної студентами на площі Тяньаньмень у Пекіні в 1989 році. Послання д-ра Яна зачитав Джим Джехеран, директор організації «Ініціатива для Китаю», оскільки д-р Ян не зміг приїхати на урочистості.
Конгресмен Тадеуш МакКоттер погодився з тим, що Китай є комуністичною країною і її громадяни підтримують комунізм, незважаючи на зміну економічної політики Китаю. МакКоттер сказав: «Їх дії доводять, що вони комуністи».
МакКоттер пояснив зв'язок між Китаєм і комунізмом: «У вільному світі ми розуміємо, що наша свобода передувала процвітанню та безпеці. Свобода - найдорогоцінніший дар. У КНР та інших комуністичних країнах вважають, що ви можете забезпечити державну безпеку і процвітання без свободи».
МакКоттер не розуміє, чим ця точка зору відрізняється від ідей, пропагованих «більшовиками, братами Кастро або іншими ворогами свободи в ході історії». Церемонія завершилася покладанням вінків від імені 31 посольств, національних організацій, а також кількох приватних осіб перед статуєю богині Свободи.
Більшість посольств було з країн колишнього соцтабору: Чеської Республіки, Словацької Республіки, Естонії, Угорщини, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії та України. Пройшла хвилина мовчання та послідувало заключне слово церемоніймейстера Карла Aлтау, який представляє Об'єднаний балтійський американський національний комітет (JBANC) і є членом правління Меморіалу. Алтау сказав, що представники Естонії, Литви та Латвії приїхали до Меморіалу 14 червня разом з прем'єр-міністром Латвії.
Критика установлювання бюста Сталіна
Диктатор Йосип Сталін був згаданий у зв'язку з фактами депортацій у країнах Балтії в 1941 році. Алтау та д-р Едвардс заявили, що встановлення бюста Сталіна вартістю $ 50 000 є неприпустимим на Національному меморіалі, присвяченому Дню 6 червня 1944 (D-Day) в Бедфорді, Вірджинія. Д-р Едвардс відзначив, що радянських солдатів не було серед тих, хто штурмував пляжі Нормандії 6 червня 1944 року. «Єдине правильне рішення - це негайно зняти звідти бюст Сталіна», - сказав д-р Едвардс.
Версія англійською