У Мінську спецназ затримав опозиціонерів (фото)

 Переглянути фоогляд з місця подій

 

Сутичкою з міліцією та масовими затриманнями демонстрантів закінчилася в Мінську вулична акція опозиції, приурочена до 90-ліття Білоруської Народної Республіки.

За даними МВС, затримано 80 учасників маніфестації, за відомостями правозахисників - близько сотні.

Серед них лідери підприємницького руху, активісти опозиційних політичних партій і молодіжних організацій. За деякими даними, багато кого із затриманих жорстоко побито.

Активістку опозиції Крістіну Шатікову в міліційний автобус волочили за волосся, у молодіжного лідера Артура Фінкевича розбито голову, фотокореспондента газети "Наша Ніва" Андрія Ленкевича, за свідченням очевидців, тягнули в "автозак" із скривавленим обличчям.

У затриманої знімальної групи литовського телебачення вилучили касети зі знятим матеріалом.

Влада заздалегідь повідомила організаторів про заборону проводити мітинг у центрі столиці, на площі Якуба Коласа, і запропонували маніфестантам зібратися на віддаленому від людних місць майданчику. Лідери опозиції не погодилися, і про це також було відомо за кілька днів до призначеної дати.

Міністр внутрішніх справ Білорусії Володимир Наумов напередодні, втім, пообіцяв: "Ми, як завжди, схиляємося до найбільш мирних і конструктивних дій".

До вечора у вівторок міліція практично блокувала центр білоруської столиці. Станцію метро "Площу Якуба Коласа" закрили для посадки й виходу пасажирів. Тротуари на головному проспекті Мінська були перегороджені турнікетами і міліційними ланцюгами, трамвайні колії поблизу площі Перемоги перекрили важкими вантажівками.

Сутичка

Міліція й спецназ блокували скільки-небудь значні групи людей, не дозволяючи їм об'єднатися.

Одним із спецпідрозділів командував полковник Дмитро Павличенко, внесений Заходом до списку нев'їзних на територію країн ЄС, Канади і США за підозрою в причетності до безслідних зникнень опонентів діючої влади.

Сутички відбувалися також поблизу Палацу мистецтв на вулиці Козлова і на площі Перемоги.

У різних місцях у центрі Мінська групам демонстрантів удалося розгорнути заборонені в Білорусії національні біло-червоно-білі прапори, а також прапори Євросоюзу, скандувати неприємні владі гасла.

На майданчику біля будівлі Академії Наук пройшов санкціонований мітинг, в якому брало участь більше 2000 чоловік, зокрема лідер опозиції Олександр Мілінкевич, Микола Статкевич, Льовон Борщевський і Павло Северинець, а також російський журналіст Павло Шеремет.

Усього, за оцінками спостерігачів, у вуличних маніфестаціях увечері 25 березня в столиці Білорусії брало участь близько 5000 чоловік.

Маніфестанти вимагали звільнення Олександра Козуліна, екс-кандидата в президенти Білорусії, арештованого і засудженого до п'яти з половиною років позбавлення волі за організацію вуличної акції в такий самий День Волі два роки тому (25 березня 2006 року).

У ГУВС Мінська пообіцяли "дати правову оцінку" діям учасників несанкціонованої ходи, зокрема з використанням відеозаписів.

Історія Дня Волі

День Волі опозиція Білорусії відзначає масовими акціями з моменту проголошення республікою незалежності після розпаду Радянського Союзу.

До приходу до влади президента Лукашенка в 1994 році день 25 березня був державним святом - Днем Незалежності, а заборонені нині герб "Пагоня" і біло-червоно-білий прапор - державними символами Республіки Білорусь.

Запроваджені були ці символи Радою Білоруської Народної Республіки - урядом, що оголосив 25 березня 1918 року незалежність Білорусії.

Білоруська Народна Республіка (БНР) проіснувала менше року, але уряд БНР у вигнанні досі працює за межами країни.

Акції в день 90-ліття Білоруської Народної Республіки пройшли у ряді європейських столиць, а мер Нью-Йорка Майкл Блумберг оголосив 25 березня 2008 року "Днем БНР" на території американського мегаполіса.

Джерело:
ББС

 

{mospagebreak }