ЄС узгодив позицію щодо клімату

Лідери ЄС узгодили спільну позицію на переговорах під час кліматичного саміту, який має відбутися у грудні в Копенгагені.

ЄС вирішив надати кошти країнам, що розвиваються для того, аби вони пристосувалися до кліматичних змін. ЄС твердить, що країнам, що розвивається щороку потрібно буде 150 мільярдів доларів на період до 2020-го року. Проте, ЄС не назвав суми, яку він готовий виділити на цю програму.

Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив, що інші країни також повинні зробити внесок.

Британський прем’єр Браун сказав, що ЄС веде перед зі сміливими пропозиціями.

Напередодні 9 країн Східної Європи, включно з Польщею, погрожували заблокувати угоду, якщо багатші країни Західної Європи не погодяться виділити більше грошей.

Наразі не повідомляється скільки платитимуть окремі країни і перші внески будуть добровільними.

Раніше лідери ЄС узгодили формулювання, що зробить можливим ратифікацію Лісабонського договору, що передбачає реформи в ЄС.

Процес ратифікації угоди затримався через те, що чеський президент Вацлав Клаус відмовлявся її підписати.

Пан Клаус наголошує, що Хартія угоди із засадничих прав дозволяє німцям, висланим із Чехословаччини після Другої світової війни, вимагати повернення нерухомості.

Лідери ЄС вирішили дозволити Чеській республіці вийти з Хартії. Речник президента сказав, що пан Клаус не має інших застережень щодо Лісабонської угоди.

Лісабонська історія

Європейські керівники почали працювати над Лісабонською угодою вісім років тому. Її задумували, як тоді говорилося, аби ЄС став "більш демократичним, прозорим і ефективним", а також таким, що краще функіонуватиме за умов розширення.

Угода передбачає створення двох нових посад - президента ЄС і міністра закордонних справ. Європейські комісія, парламент і суд отримають нові повноваження, тоді як країни-члени втратять право національного вето у певних питаннях.

bbc.co.uk