• Американські вчені шукають закономірності великих землетрусів

  • П'ятниця, 22 квітня 2011 року
Три групи американських дослідників провели аналіз землетрусів на планеті Земля за останні 110 років і відшукали глобальні хвилі мегаземлетрусів.
 

Теорія кластерів

Чарльз Буфе і Девід Перкінс, сейсмологи Геологічної служби США в штаті Колорадо, умовно розділили землетруси на кластери. Кластером вони називають серію землетрусів у певний проміжок часу схожої потужності. Землетрус у Чилі 1960 року, найбільший з будь-коли зареєстрованих на Землі, величиною 9,5 балів, належить до першого кластеру. Перший кластер тривав з 1952 по 1965 рік і характеризувався землетрусами силою від 8,6 балів і вище.

Початок новому кластеру поклав потужний землетрус у Перу силою 8,4 бали в 2001 році. Дослідники припускають, що ми зараз знаходимося в цій новій хвилі. Проте сказати, скільки часу вона триватиме, вчені не змогли. Якщо протягом 10-12 років не буде чергового великого землетрусу, то можна буде сказати, що другий кластер завершився.

Чарльз Буфе також висловив думку, що є 50% ймовірності того, що протягом наступних десяти років відбудеться де-небудь землетрус силою близько 9 балів.

 

«Випадкові» ряди землетрусів

Дослідник Ендрю Майкл в Менло Парк Геологічної служби США в Каліфорнії висловив іншу точку зору на теорію кластерів, зробивши статистичний аналіз. Він вважає, що якщо враховувати місцеві афтершоки (повторні підземні поштовхи), то теорія кластерів розпадається. Недавній стрибок великих землетрусів може просто відображати випадкові коливання в глобальних структурах сейсмічної активності. «Мої результати, отримані досі, показують, що очевидність кластеризації відповідає випадковим процесам», - сказав він.

Звідси і випливає складність передбачення сейсмологами великого землетрусу в найближчий час, як це було, наприклад, у Японії.

Довгостроковий аналіз

Сейсмолог Річард Астер з Інституту гірничої промисловості та технологій в Нью-Мексико і його колеги підняли всю історію землетрусів по всьому світу. Вони вважають, що в період 1907 по 1950 і 1967 по 2004 рік відбувалися землетруси невеликої потужності. Однак сейсмічна активність великих землетрусів істотно зросла в період з 1950 по 1967 рік і, здається, знову на підйомі з 2004 року. Прикладом тут може бути руйнівний землетрус в Індонезії магнітудою 9,3 бали в 2004 році, що викликав величезне цунамі.

Так чи інакше, вчені сходяться у думці, що великі землетруси не можуть відбуватися часто. За останні 111 років відбулося тільки 14 землетрусів магнітудою більше, ніж 8,5 балів. Спостереження за землетрусами ведеться відносно короткий історичний період. Тому вченим не вистачає даних, щоб робити якісь остаточні висновки з приводу того, є землетруси випадковими чи мають закономірну кластеризацію.

 

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...