• Раб за знущання застрелив господара

  • Epoch Тіmes Україна | Велика Епоха
    Середа, 20 лютого 2008 року

  На господарстві працювали двоє, жили у вагончику, зарплату протягом чотирьох років фермер їм не платив, "тільки годував, бив, знущався. А якщо тікали, то знаходив і знову бив, у карцер у підвалі садив..."

- Іноді, коли не розкривається злочин, а начальник каже, що "ви нічого не робите", думаєш: затримаємо - сам розірву, а подивишся на нього: і що він мені винен? У цьому випадку мені підозрюваного по-людськи жаль...

Анатолій Бешлей, перший заступник начальника УМВС у Вінницький області

Хазяїн давав їм лише їсти. А їх було двоє: Василю - 40 років, Вові – 19 (імена підозрюваних змінені з етичних міркувань). Працювали вони у фермерському господарстві: два гектари землі, худоба, ставок, де підприємець вирощував рибу. От тільки зарплату він їм не платив.

Так тривало чотири роки, невідомо скільки ще б, якби Вова не зірвався. Бо харчі й тілесні покарання не сприяють смиренності. Швидше ламають людину: сильна думає, що в її владі змінити щось, а зламана...

РАБсила під Гніванню: двоє на двох гектарах

- У ніч із суботи на неділю надійшло повідомлення, що в полі між селами Рижавка та Потоки Жмеринського району згорів автомобіль "Опель-Омега", - розповідає перший заступник начальника УМВС у Вінницькій області Анатолій Бешлей. - Коли почали перевіряти власника автомашини, то з'ясували, що перший власник автомашин продав її за генеральним дорученням Ковальському - приватному підприємцю з Гнівані. А у вівторок, 12 лютого, надійшла заява від дружини Ковальського: чоловік зник безвісти. Коли поєднали інформацію про спалену машину і про зникнення, то зрозуміли, що тут щось не так. От тоді і почалося: перевіряли всіх близьких родичів і дальніх знайомих, все, як у кожній стандартній ситуації. Але, як виявилось, вона далеко не стандартна...

Кілька років тому під Гніванню приватний підприємець Ковальський узяв земельну ділянку - два гектари. Там зробив штучний ставок, запустив туди рибу, побудував невеличкий будиночок, у якому він жив, узяв собі співмешканку, хоча й залишилися нормальні стосунки з дружиною. Працювати на господарстві взяв двох чоловіків - вони мали доглядати за худобою. Жили у вагончику, зарплату протягом чотирьох років він не платив, у всякому разі, так вони самі кажуть: "Тільки годував, бив, знущався. А якщо тікали, то знаходив і знову бив..."

А тікали вони тричі. За це несли справжнє покарання - добу чи дві у карцері. Їх узагалі садили в карцер "за провини", а під це визначення входило і вживання спиртного: це хазяїн суворо заборонив.

- Дійсно, те, що у підвалі, можна назвати карцером: із аміачної великої бочки вирізана, як півсфера, двері на завісах і на замок закриваються, - розповідає полковник Бешлей.

Як з'ясувалося, за Василя хазяїн домовився на ладижинському підприємстві: той працював охоронником, але зарплату отримував... Ковальський.

А 19-річний Володимир за чотири роки жодного разу не бачив ні мами, ні сестер, які живуть у селі Станіславчику Жмеринського району... Сказав їм, що поїхав на заробітки.

- Рабовласницький уклад? У цьому випадку виходить, що так, - не заперечує Анатолій Віталійович. - На жаль, цього не бачила ні міліція, ні податкова, ні інші служби... Якщо він зареєстрований приватним підприємцем, то мали б мати якусь інформацію, як і те, що підприємець мав би платити до Пенсійного фонду за цих двох найманих на роботу...

Стріляв у голову, а потім ще дорізав

Цілий тиждень Ковальський погрожував покарати за провини Володю. Але суботнього вечора, дев’ятого лютого, Володю „перемкнуло”: так пояснює те, що коли хазяїн пішов спати, він, знаючи про пістолет у бардачку машини (її господар не замикав, бо по периметру ділянку сторожили чотири собаки), забрав зброю і пішов у будинок...

Стріляв йому прямо в обличчя, потім узяв мисливський ніж і дорізав (шість кульових поранень у голову і дев'ять ножових поранень констатують потім судмедексперти). Завернув тіло у килим, на який потекла кров, і попросив напарника допомогти винести. Кинули покійного хазяїна в багажник. Володимир поїхав сам - у бік Жмеринки, бо сам родом зі Станіславчика, де живе його мати із сестрами. По дорозі заїхав у ліс, викопав яму, але перед тим роздягнув покійного, зняв із нього золото: перстень, ланцюжок і браслет, забрав мобільний телефон, тіло завернув у целофан, щоб запаху не було, і так "похоронив".

У рідному Станіславчику заїхав до товариша. Хотів йому машину на запчастини віддати, але батьки товариша були проти, тому поїхав неподалік у поле, пробив бензобак і підпалив "Опель". Уже без хазяїна...

І повернувся назад - на роботу. Співмешканка Ковальського з Москви повернулася через кілька днів. Запитала, де господар і куди подівся килим, бо застелений інший. Вова відповів, що господар не казав, куди поїхав, і про килим теж його треба питати...

Тричі копали яму для хазяїна

- Зараз Володя утримується у Жмеринці, попросив побачення з матір'ю, але зубну пасту, мило, шампунь купляли працівники райвідділу. Бо мати не має звідки...

За словами Анатолія Бешлея, те, що на господарстві Ковальського процвітало рабство, це факт. "Працювати там було біля чого: чотири корови, три бики, п'ятеро свиней, гуси, кури... Тільки уявіть: він об Василя биту побив, я вже не кажу про карцер у підвалі. До речі, сам підприємець свого часу був судимий за крадіжки".

За що будуть сидіти тепер Володя і Василь, залежить від кваліфікації злочину, а там буде враховано і стан афекту.

- Володимир не одразу ж зізнався, - розповідає Анатолій Бешлей. - Якщо вірити затриманим, (а я схильний їм вірити, бо про це розповідали інші), то умови, за яких вони працювали, не придумані ними. Знаєте, чим схилив його на відвертість начальник карного розшуку Віктор Слободянюк? Він його запитав, чи знущався з нього Ковальський? Після цього той почав зізнаватися - сам себе жаліти. А коли я вже приїхав, то ми почали шукати точки опори, щоб, якщо відверто, допомогти хлопцю, щоб усі обставини були враховані на суді. Знаєте, іноді, коли не розкривається злочин, а ти недосипаєш, нервуєш, начальник каже, що "ви нічого не робите", то коли затримуємо, думаєш: зараз сам розірву, а подивишся на нього: і що він мені винен?

У цьому випадку мені його по-людськи жаль... Ну, допустимо, що підозрюваний та напарник зацікавлені й тому розповідають про своє життя у Ковальського, захищаючи себе. Але немає договору про виплату зарплати, люди теж кажуть, що він знущався з них. Просто факт: цієї неділі був похорон. У суботу на цвинтарі викопали яму, а наступного ранку вона була засипана, зрівняна... Другий раз копали. То хтось же це зробив?

Насправді яму копали тричі. Смерть хазяїна для Володимира стала свободою. Свободою за гратами. Але там теж є карцер і дають тільки їсти...

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...