ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Чумак воли закладає

Велика Епоха

«Чумаки – це символ України, українства. З однієї сторони – це люди, які їхали дуже небезпечними шляхами у Крим, щоб дати можливість родині , українському люду виживати, бо сіль – є однією із складових нашого життя. А з іншого боку філософія, тому що бути чумаком, на волах подолати віддаль у вісімсот, тисячу кілометрів - це треба бути ого-го яким українцем і такою людиною, яка б і любила свою землю, і вірила у свої сили, свій рід. Багато чумаків ніколи так і не поверталися додому. Це досить небезпечно».

Отже, 16 липня у парку Тараса Шевченка відбувся концерт-толока «Чумак воли закладає», з нагоди всеукраїнської мистецько-просвітницької подорожі «Сіль землі – Чумацьким шляхом». У ньому взяли участь провідні творчі колективи столиці: заслужений ансамбль пісні і танцю «Дарничанка», народні хори «Гомін» та «Надія», ансамблі «Червона калина», «Журавка», «Зорянка», «Чарівниця». Так само як і в давні часи, обов’язковим стало давнє чумацьке частування: куліш, млинці та пиво. Організаторами даного дійства стали Всеукраїнське товариство «Просвіта» та Українська Народна партія.

З метою утвердити українську державність, сучасні «чумаки» вирушили у подорож давнім чумацьким шляхом. Наступні міста, які чекатимуть на чумаків, будуть: Ржищів, Канів, Черкаси, Кременчук, Запоріжжя, Бердянськ, Сімферополь, Євпаторія і останнім 28 липня чумаків побачить Севастополь.

«Отже, традиція, яку започатковує Українська Народна партія – пройти оцім чумацьким шляхом; через пісню багатьом українцям нагадати, якого вони роду і що вони мають зробити на цій землі», - говорить її керівник Юрій Костенко. - «Цю традицію ми відроджуємо, з одного боку, як дуже потрібну саме в цей час, коли новий Президент обіцяв дати Україні сформувати українське обличчя.

Такий захід є багаторічною традицією, мета якого - підіймати свідомість через українські акції. Він сягає корінням у 70-ті роки, коли лише ентузіасти збиралися біля пам’ятника Шевченка разом із хором «Гомін». Це той хор, який на день народження та на день перепоховання Шевченка співав українських пісень, але їх ненавиділа комуністична влада: їх били кийками, розганяли і в такий спосіб вони показували, що української пісні найбільше боїться та влада, яка не є українською за своєю суттю. Його діяльність спрямована на відродження українства.

Ця акція слугує своєрідним піаром для ознайомлення людей з головною ідеєю організатора, що полягає в “українському виробництві, українській економіці, національних інтересах на світовому ринку, і при цьому українській традиції, українській пісні».

Вл. кор. Ганна Варрава