• Як передбачали політологи, мовний закон будуть виправляти

  • Аліна Варфоломєєва | Велика Епоха
    Вівторок, 22 січня 2013 року

Тоді як суспільний неспокій щодо мовного питання вщух ще до виборів, політики вважають, що мовне законодавство потрібно доопрацьовувати.

За 6 робочих днів січня народні депутати зареєстрували чотири законопроекти про порядок застосування мов: з «поміркованими» правками від Володимира Литвина, інший — від В’ячеслава Кириленка, який вимагає визнати недійсним закон Ківалова-Колесніченка. Ще один законопроект — такий, який пропонує всі мови, окрім української, визнати іноземними — зареєстрований Іриною Фаріон, Володимиром Яворівським та Марією Матіос. Останній, четвертий законопроект, запропонували Віктор Балога, Павло Балога та Василь Петьовка. В ньому йдеться про те, що держслужбовці мають складати іспит на знання української мови.

Про зміни до мовного закону говорять і у «Партії Регіонів». Зокрема, Ганна Герман в ефірі «5 каналу» заявила про те, що робоча група, яка працювала над правками цього закону, готова внести до нього «радикальні поправки». За словами політика, регіональними пропонують визнати такі мови, якими користується не менше 30% місцевого населення, тоді як раніше носіїв мови повинно було бути не менше 10%. Таким чином кажуть, що хочуть підсилити статус української мови як державної.

Те, що після виборів мовне законодавство будуть доопрацьовувати, передбачав політолог Володимир Фесенко, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента».

«Це дуже важливе питання, де треба знайти не просто компромісну, а достатньо органічну форму, щоб дійсно були дотримані мовні права етнічних меншин. А з іншого боку потрібно зміцнювати і надавати гарантії не тільки мовним меншинам, а й державній мові теж, тобто знайти достатньо органічний баланс, в основі якого мають лежати державні інтереси», — сказав експерт під час прес-конференції 9 січня.

Згідно з опитуванням, проведеним соціологічною службою Центру Разумкова, 43,6% громадян вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною та офіційною мовою, а російська та інші мови національних меншин може використовуватися на побутовому рівні. За те, що російська може отримати статус офіційної в окремих регіонах країни, висловились 25% респондентів.

Наразі ж мовні законопроекти, зареєстровані народними депутатами, проходять розгляд в комітетах, і тільки після того, можливо, будуть винесені на голосування.

Закон про статус регіональних мов Верховна Рада прийняла 3 липня 2012 року. Наступного дня спікер Верховної Ради Володимир Литвин подав у відставку, а 6 депутатів-опозиціонерів із кола В’ячеслава Кириленка оголосили голодування. 4 липня опозиційні партії вийшли на мітинг проти прийнятого «мовного» закону до виставкового центру «Український дім», де мала відбутися прес-конференція голови держави. А 8 серпня Віктор Янукович все ж підписав суперечливий закон про мови, створивши також робочу групу з його доопрацювання.

З моменту підписання закону статус регіональної мови російська отримала в 9 областях України. Як повідомляла «Панорама Мукачева», окремі районні ради Закарпаття проголосували за надання офіційного статусу угорській, румунській та русинській мовам, проте чіткого формулювання, що ці мови стали регіональними, Закарпатська обласна адміністрація не дала.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...