Законотворча діяльність у країні за минулий рік збільшилася в кілька разів порівняно з попередніми роками, мовиться в дослідженні, проведеному київським аналітичним центром «Лабораторія законодавчих ініціатив».
Торік український парламент працював немов конвеєр, прийнявши в цілому 337 законів, що набагато більше, ніж у попередні роки: в 2010 році було прийнято 224 закони, в 2009 році — 221 закон, у 2008 році — 102 закони.
«На цю особливість вже давно звертають увагу вітчизняні експерти», — говорить експерт центру Олександр Заславський.
«Логіка достатньо проста: якщо в неймовірних кількостях приймаються закони, то їхня якість залишає бажати кращого», — зазначає він, вказуючи, що в стабільних демократіях кількість прийнятих законів може бути в кілька разів менше.
Аналіз не включає закони про внесення змін до державного бюджету. Більшість прийнятих законів регулюють галузеву, економічну і правову політику держави.
За минулий рік парламентарії традиційно перевершили уряд і Президента України за кількістю ініційованих законів: парламент прийняв 152 закони, складені урядом Миколи Азарова, і 19 законів, ініційованих Віктором Януковичем.
Крім того, тільки один «компромісний» закон про вибори, прийнятий наприкінці минулого року, знайшов підтримку всіх парламентських фракцій і груп. У 2010 році число «компромісних» законів становило 17, а в 2009 році — 79 законів.
Незважаючи на те, що закон про вибори підтримала більша частина опозиційних фракцій, він обмежує можливості маленьких партій брати участь у майбутніх парламентських виборах. Це змусило опозиційні партії об'єднуватися.
Крім того, минулого року представники парламентської фракції «Наша Україна — Народна самооборона» виступили «проти» 333 ухвалених законів, а представники фракції «БЮТ-Батьківщина» не погодилися з 325 прийнятими законами, згідно з центром «Лабораторія законодавчих ініціатив».
При цьому в багатьох випадках протягом 8 сесії від 10 до 50% представників «БЮТ-Батьківщина» підтримали той чи інший закон. Протягом 9 сесії ця тенденція майже не проглядалася.
Голосування опозиції, в основному, пояснюється президентськими виборами і змінами в уряді і в парламенті в 2010 році, говорить Заславський.
«Якщо на початку 2010-го ще були спроби домовитися, то після отримання повного контролю у ПР [Партії регіонів] в цьому більше не було потреби», — каже він.
«А оскільки парламентська більшість і уряд не мають потреби домовлятися з опозицією, то і опозиція в свою чергу дистанціюється від курсу коаліції», — зазначає експерт.
Заславський зазначає, що непідтриманням тих чи інших законів опозиція хоче підкреслити свою незгоду і непричетність до політики, яку веде парламентська коаліція і уряд.
Між тим, протягом минулого року деякі парламентські фракції «схудли», а деякі збільшилися в кількості: Партія регіонів нараховує 192 депутати, «БЮТ-Батьківщина» — 102, «НУНС» — 65, Комуністична партія — 25, Народна партія — 20, депутатські групи «Реформи заради майбутнього» — 21, кількість позафракційних законодавців становить 25.