• Україна на шляху інтеграції до ЄС: що робити далі?

  • Аліна Варфоломєєва | Велика Епоха
    Понеділок, 16 липня 2012 року

Як не парадоксально, але 2012-ий став роком важливих досягнень у відносинах України та ЄС — сторони підійшли до парафування угоди щодо створення зони вільної торгівлі та асоціації. Група українських експертів у співпраці зі словацькими колегами протягом двох останніх років готували поради керівництву України про те, як далі просуватися на шляху євроінтеграції — свої висновки вони представили у звіті.

«Це історична подія, масштаб якої набагато більший, ніж навіть найгостріші політичні суперечки і проблеми», — зазначив директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв на презентації «Національного Конвенту України щодо ЄС». Це проект, що має на меті підготувати для представників української влади ряд політичних рекомендацій, виконання яких, на думку фахівців, допоможе країні просунутися на шляху інтеграції до ЄС.

Свої спостереження та поради керівництву України виклали у звіті фахівці Інституту стратегічних досліджень, Українського незалежного центру політичних досліджень та Дослідницького центру Словацької асоціації зовнішньої політики.

«ЄС хотів би бачити конкретні дії України, зокрема у трьох сферах», — каже Марія Юрікова, тимчасовий повірений у справах представництва ЄС в Україні, маючи на увазі майбутні парламентські вибори, вирішення проблеми з «вибірковим правосуддям» та пришвидшення реалізації запланованих реформ.

Політична асоціація з ЄС

Україні важливо визначитись зі своєю роллю в європейському політичному просторі, вважають фахівці. Інтеграція до ЄС — це не самоціль: «Україні не слід абсолютизувати євроінтеграцію як єдиний спосіб посилення власних позицій, а доцільно поєднувати цей напрямок з іншими пріоритетними формами взаємин зі стратегічними партнерами», — йдеться у рекомендаціях Конвенту.

«Для того, щоб ми зберегли нашу європейську інтеграцію, особливо у довгостроковому вимірі, ми повинні почати шукати її нову формулу, і ця формула повинна включати Росію», — каже Олександр Чалий, Надзвичайний і Повноважний посол України. Дипломат переконаний, що без нової стратегічної співпраці з Росією й самому ЄС важко буде вирішити політичні та економічні виклики, які перед ним постали. А от як саме виглядатиме взаємодія між державами, експертам наразі сказати важко.

Володимир Фесенко, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента», навпроти, переконаний, що у стосунках України, Росії та ЄС кожна зі сторін захищає свої вигоди, які не співпадають між собою.

«Тут кожен із гравців грає в своїх інтересах, і це не завжди інституційні інтереси, це дуже часто егоїстичні інтереси окремих політиків, людей при владі, а не на суб’єктів, яких вони представляють», — каже політолог. Фесенко вважає, що Російській Федерації вигідна криза у стосунках України із Заходом і вважає малоймовірним те, що РФ може мати вплив на позицію західних політиків.

Окрім стабілізації відносин із західними та північними сусідами, необхідно налагодити взаємини з кожною із держав-членів ЄС — таке завдання, на думку Конвенту, стоїть перед українським керівництвом. Позитивне рішення щодо Угоди про асоціацію спочатку має одноголосно ухвалити Рада ЄС, потім Угода про Асоціацію підписуватиметься на національному рівні кожною країною-учасницею Євросоюзу. Таким чином, ці країни двічі мають дати «добро» на підписання угоди про асоціацію з Україною.

Партнерство з ЄС у сфері безпеки

Ключове значення у підтриманні безпеки на сьогоднішній день відіграють міжнародні структури — самостійно вирішити стратегічні проблеми у цій сфері, на думку експертів, не може жодна з європейських країн. Україна ж, оголосивши про свою позаблоковість, займає нейтральну позицію між Західним світом (ЄС/НАТО) та Росією.

Враховуючи роль, яку відіграють у європейській безпеці США та Росія, Україна зацікавлена в розбудові нової архітектури європейської безпеки за умов тісної кооперації та взаємозалежності між ЄС, РФ та США

Звіт Національного Конвенту України щодо ЄС 

І хоча проголошення позаблокового статусу України, на думку експертів, було вимушеним кроком, зараз він потребує уточнення. Країна може мати нейтральний статус, проте це мають визнати інші країни і надати відповідні гарантії, стверджують фахівці.

«Угода про асоціацію не може створити гарантій безпеки, однак вона може суттєво вплинути на підвищення рівня безпеки України через наявні в ній механізми та інструменти», — йдеться у звіті Конвенту.

«Враховуючи роль, яку відіграють у європейській безпеці США та Росія, Україна зацікавлена в розбудові нової архітектури європейської безпеки за умов тісної кооперації та взаємозалежності між ЄС, РФ та США», — йдеться у звіті Конвенту. При цьому наголошується, що країна має уникати ситуацій, в яких виникають протиріччя між зазначеними країнами.

Зона вільної торгівлі з ЄС

Згідно з президентською Програмою реформ, Україна робить кроки по інтеграції до спільного ринку ЄС. Угода між державами про створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі ще не підписана, але перебуває на етапі визначення зобов’язань сторін, зазначається у звіті.

 Мені здається, що в оточенні Президента існує певна непублічна дискусія, є різні точки зору, що робити далі: чи залишати Тимошенко у в’язниці 

Володимир Фесенко,  голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента»

Для того, щоб вихід на європейський ринок був удалим, конкурентоздатність як української економіки, та й окремих її галузей має бути високою, вважають експерти. А для цього необхідні реформи: їхнє проведення дозволить мінімізувати можливі негативні наслідки створення зони вільної торгівлі й посилити позитивні.

Експерти радять українській владі модернізувати експортну політику, провести реформу митниці та регуляторну реформу. Крім того, формуванню зони вільної торгівлі з ЄС сприятиме модернізація транспортної сфери і приведення вітчизняної банківської системи до європейських норм та стандартів. Реформ, на думку експертів, потребують енергетичний і аграрний сектори: особливо в останньому держава має удосконалити систему допомоги економічним суб’єктам.

А щоб навести мости в ЄС, Україна має налагодити двосторонній діалог з Німеччиною, стан якого на сьогоднішній день можна охарактеризувати як незадовільний — такий роблять висновок експерти, пояснюючи, що саме ця країна користується найбільшим впливом у Євросоюзі завдяки успішності своєї економіки.

«Німеччина очікує від України чіткого бачення, а головне — конкретних цілеспрямованих дій на шляху модернізації держави та економічної інтеграції з ЄС» — йдеться у звіті Конвенту.

Євроінтеграція: культурний вимір

На відміну від політичної та економічної сфери, в культурному вимірі Україна та Європа не мають значних протиріч, вважають експерти, тому країна має можливість легко увійти до європейського культурного простору. Проте українська держава недостатньо активно використовує можливості щодо участі у програмах ЄС у сфері культури, освіти, розвитку інформаційного простору та креативного потенціалу, підкреслюють автори звіту.

Крім того, на їхню думку, реформувати потрібно систему державного управління у сфері культури — воно має набути рис ринкової моделі, зберігаючи про цьому певні риси моделі держави-протекціоніста.

Сфера юстиції, свободи і безпеки

Проблеми у сфері судової системи можуть бути вирішені шляхом приведення системи юстиції у відповідність до європейських стандартів, вважають експерти Національного інституту стратегічного розвитку.

«Необхідним кроком у подальшому реформуванні вітчизняної судової системи має бути приведення законодавства про правосуддя у відповідність до вимог Ради Європи та рекомендацій Венеціанської комісії», — вважають вони.

Після цього потрібно внести зміни до Конституції щодо гарантування права на справедливий суд і усунути з процедури призначення суддів політичні органи, стверджують автори звіту.

Я бажаю мужності українським дипломатам — в них вистачило фаху в дуже тяжкій ситуації переконати ЄС… але в них не вистачило мужності переконати українську владу зробити ті кроки, які від них очікувала і українська громада, і ЄС

Олександр Чалий, Надзвичайний i Повноважний Посол України

На «вибірковому правосудді» або, як це ще називають, проблемі «політичних ув’язнених», наголошували нещодавно і фахівці Freedom House під час презентації щорічного звіту про стан демократії в Україні. Володимир Фесенко, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента», припускає, що влада ще не вирішилась, як вчинити у ситуації з Тимошенко.

«Мені здається, що в оточенні Президента існує певна непублічна дискусія, є різні точки зору, що робити далі: чи залишати Тимошенко у в’язниці — тоді послідує криза в стосунках із Заходом, чи все ж таки шукати гнучкий варіант розв’язання проблеми Тимошенко — це означатиме, відповідно, пом’якшення стосунків з Євросоюзом і виходу на підписання нової угоди з Євросоюзом — якщо будуть нормально проведені парламентські вибори», — говорить експерт.

Рекомендації експертів Національного інституту стратегічного розвитку стосуються також реформування кримінально-процесуального законодавства України — система кримінальної юстиції є надмірно ускладненою, вважають вони.

«Діяльність її суб’єктів характеризується дублюванням повноважень, відсутністю чіткого визначення і розмежування їхньої компетенції… застосуванням невиправдано ускладнених формальних процедур», — йдеться у звіті Конвенту.

Окрему важливість на шляху євроінтеграції, на думку політологів, має подолання корупції та боротьба з економічною злочинністю.

Амбіційний проект

На презентації звіту «Конвенту України щодо ЄС» проект інтеграції часто називали «амбіційним». Експерти наголошують і на тому, що на шляху інтеграції була виконана значна робота.

«Я бажаю мужності українським дипломатам — в них вистачило фаху в дуже тяжкій ситуації переконати ЄС… але в них не вистачило мужності переконати українську владу зробити ті кроки, які від них очікувала і українська громада, і ЄС, — каже Олександр Чалий. Надзвичайний і повноважний посол переконаний, що якби влада втілила в життя хоча б 80% порад, які їй давали експерти Конвенту рік і два роки тому, то Угода про асоціацію була б уже підписана.

Надію на те, що рекомендації фахівців представники виконавчої та законодавчої влади використають у своїй роботі, висловив і Євген Перелигін, керівник управління з питань євроінтеграції Адміністрації Президента.

«Для мене головним моментом вже є те, що його основні концептуальні висновки, які були зроблені за підсумками певних дискусій робочих груп, увійшли тією чи іншою частиною до щорічного послання Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище у 2012 році», — каже він.


Воля народу

Що ж стосується простих громадян країни, то станом на листопад 2011 року, за даними Київського міжнародного інституту соціології, 44% опитаних сказали, що нашому народу краще було б жити у союзі з Росією і Білоруссю, і тільки 29% — в Євросоюзі. Трохи відрізняються дані дослідження центру Разумкова: за даними опитування, проведеного їхньою соціологічною службою у вересні та жовтні 2011 року, за вступ до митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану висловились 30% респондентів, в той час як за вступ до ЄС — 43,7% опитаних.

Social comments Cackle

загрузка...