Мода носити світловідбивачі в Україну приходить з Естонії

Культура носіння пішоходами флікерів або світловідбивачів прийшла у Європу саме з північних країн: Швеції, Норвегії, Естонії, де світловий день взимку короткий, і людям доводиться ходити вздовж мало освітлених доріг у темряві.

Поступово набираючи популярність завдяки соціальній рекламі та акціям з розповсюдження, флікери стали невід’ємною частиною вечірнього гардеробу 80% громадян Естонії – говорить Харрі Туул, головний спеціаліст Департаменту поліції з аналітичної роботи. Під час триденного семінару-практикуму в Києві та Чернігові фахівець допомагав українським колегам виховувати сумлінних юних учасників дорожнього руху.

Особливо небезпечні для пішоходів мало освітлені жваві міжміські магістралі в українських селах. Представники ДАІ, активісти центру «Доброчин» та естонські колеги за останні три дні роздали сотні світловідбиваючих елементів у школах невеликих населених пунктів Чернігівщини, пояснюючи дітям, як важливо пішоходу бути помітним для водіїв у темряві.

Посол Естонії в Україні Лаурі Лепік розповів на прес-конференції 22 грудня, що цього року пішоходів в його країні зобов’язали носити світловідбивачі на законодавчому рівні, а штраф за порушення правила становить 200 євро. До цього в країні протягом 8 років проводились акції з підвищення культури дорожнього руху та популяризації носіння флікерів. Така робота принесла результати: згідно статистики, в Естонії за останні 20 років вдалось знизити кількість загиблих на дорогах в 6 разів – з 491 чоловіка в 1991 році до 78 у 2010 році.

В українській ДАІ вирішили врахувати досвід естонських колег, тому що кількість смертей у країні в дорожньо-транспортних пригодах висока у порівнянні з європейськими країнами. Начальник Центру дорожнього руху МВС Сергій Будник зазначив, що в Україні в ДТП щоденно гине 10-12 чоловік, або 10,6 чоловік на 100 тисяч населення.

Розповсюджувати світловідбивачі та проводити роз’яснювальну роботу планують в Чернігівській області. Приєднатись до пілотної програми може ще кілька регіонів, розповів Олександр Підгорний, експерт проекту та голова правління Чернігівського Центру Прав Людини. Після перевірки цієї програми на життєздатність, будь-яка область зможе прописати її в своєму бюджеті.

«Що дешевше? Цей флікер практично нічого не коштує. Звичайно, ціна людського життя величезна», – сказав посол Естонії в Україні Лаурі Лепік.